Острови Спратлі

**Острови Спратлі**
Острови Спратлі
англ. Spratly Islands; кит.: 南沙群岛; в'єт. Quần Đảo Trường Sa
	Риф Сваллоу
	Карта; Острови Спратлі
	Острови Спратлі
Географія
	10° пн. ш. 114° сх. д. / 10° пн. ш. 114° сх. д.
Місцерозташування	Південнокитайське море
Акваторія	West Philippine Sead
Площа	5 км²
Берегова лінія	926 км
Найвища точка	4 м
Країна
	Спірна територія: В'єтнам, КНР, Філіппіни, Малайзія, Тайвань, Бруней
Адм. одиниця	Kalayaand; Trường Sad; 中興里d; Сабаг; Exclusive economic zone of Bruneid; Nansha Districtd
Населення	;
	list of maritime features in the Spratly Islandsd
	Острови Спратлі Острови Спратлі (Південнокитайське море)
	Острови Спратлі у Вікісховищі

|long_dir |long_deg |long_min

Острови Спратлі (в'єт. Quần Đảo Trường Sa; кит.: 南沙群岛; тагал. Kapuluan ng Kalayaan) — архіпелаг у південно-західній частині Південнокитайського моря, що складається з більш ніж 100 дрібних островів, рифів і атолів, сумарна площа яких становить менше 5 км. Загальна площа району становить понад 400 тис. км, його центр знаходиться за 400 км від островів Палаван і Калімантан, за 500 км від узбережжя В'єтнаму і за 1000 км від китайського острова Хайнань.

Боротьба за архіпелаг

Докладніше: Азійсько-Тихоокеанський регіон

Претенденти на території в Південнокитайському морі^[en]: В'єтнам, КНР, Філіппіни, Малайзія, Тайвань, Бруней.

Попри свій крихітний розмір, острови архіпелагу мають важливе значення з точки зору присутності в регіоні. Крім того, дослідження свідчать про наявність значної кількості нафти і газу. На островах немає постійного населення, в даний час вони використовуються як рибопромисловий район.

Офіційні претензії на встановлення державного суверенітету над усім архіпелагом Спратлі пред'являють Китай і В'єтнам. Одночасно на ряд південних островів і рифів претендують Філіппіни, Малайзія, Бруней і Тайвань. У даний час під контролем В'єтнаму перебувають близько 40 островів, Китай займає 15, Філіппіни — вісім, Малайзія — шість островів архіпелагу. Тайвань володіє одним, але найбільшим за розмірами островом — Тайпін (Іту-Аба). Всі зазначені держави розмістили військові підрозділи на підконтрольних островах, активно розвивають їх інфраструктуру та освоюють природні ресурси в цьому районі.^[2]

Переговори щодо островів велися регулярно, починаючи з 1992 року, коли була прийнята Декларація АСЕАН про мирне вирішення конфлікту. У 2002 році на саміті АСЕАН був підписаний Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі та Спільна декларація про співробітництво в галузі нетрадиційних питань безпеки. Ці договори підтвердили дотримання принципів ненападу і невтручання у справи один одного та вироблення механізмів врегулювання конфліктів. Кодекс поведінки не включив у себе положення, запропоноване В'єтнамом, про замороження будівництва нових структур в районі моря. Категорично проти цієї пропозиції виступив Китай. Посягання Китаю на острови Спратлі є яскравим прикладом китайського експансіонізму в Південно-Східній Азії.^[3]

У 2005 В'єтнам знову оголосив про суверенітет над островами Спратлі. Але уже в травні-червні 2011 р. між В'єтнамом і Китаєм відбулося кілька інцидентів, таких як пошкодження кабелів в'єтнамських дослідних суден, протести біля китайських диппредставництв у В'єтнамі, обміни заявами політиків і дипломатів, морські навчання В'єтнаму, хакерські війни. У свою чергу, 2008 року Філіппіни заявили, що будуть «битися до останнього моряка і морського піхотинця» за острови.^[4]

У травні 2018 Китай розмістив на островах свої ракетні системи, які дозволять йому наносити удари по судах в радіусі близько 475 кілометрів (для порівняння, ракети «земля-повітря» літають на 257 км).^[5]

2016-го року суд в Гаазі вирішив, що КНР не має права на спірні острови, однак, влада країни з цим не погодилася.^[6]

Див. також

Посилання

↑ https://newsinfo.inquirer.net/13833/%E2%80%98it%E2%80%99s-west-philippine-sea%E2%80%99
↑ NOTA BENE — АРХИПЕЛАГ СПРАТЛИ [Архівовано 7 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Проблема Південно-Китайського моря у відносинах КНР і країн Південно-Східної Азії [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](укр.)
↑ Филлипинский флот будет сражаться за острова Спратли до последнего человека(рос.)
↑ Macias, Amanda (2 травня 2018). China quietly installed missile systems on strategic Spratly Islands in hotly contested South China Sea. CNBC (англ.). Процитовано 21 липня 2021.
↑ Beijing rejects tribunal's ruling in South China Sea case (англ.)

Джерела

Острови Спратлі — зона можливого військового конфликту у Південно-Східній Азії(рос.)

[[https://newsinfo.inquirer.net/13833/%E2%80%98it%E2%80%99s-west-philippine-sea%E2%80%99_https://newsinfo.inquirer.net/13833/%E2%80%98it%E2%80%99s-west-philippine-sea%E2%80%99]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://newsinfo.inquirer.net/13833/%E2%80%98it%E2%80%99s-west-philippine-sea%E2%80%99

[2] NOTA BENE — АРХИПЕЛАГ СПРАТЛИ [Архівовано 7 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[3] Проблема Південно-Китайського моря у відносинах КНР і країн Південно-Східної Азії [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](укр.)

[4] Филлипинский флот будет сражаться за острова Спратли до последнего человека(рос.)

[5] Macias, Amanda (2 травня 2018). China quietly installed missile systems on strategic Spratly Islands in hotly contested South China Sea. CNBC (англ.). Процитовано 21 липня 2021.

[6] Beijing rejects tribunal's ruling in South China Sea case (англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]