Основні копальні Валлонії
Шахтарські виробітки у Валлонії — чотири великі гірничорудні виробки XIX століття у Валлонії (Гран-Орню, Буа-дю-Люк, Буа-дю-Казьє і Блені-Майн), включені до списку Світової спадщини[2].
| Основні копальні Валлонії | |
 | |
| Країна |
 Бельгія |
|---|---|
| Статус спадщини | світова спадщина ЮНЕСКО |
| Площа | 118,07 га і 344,7 га |
| Критерій Світової спадщини (2005) | (ii)d[1] і (iv)d[1] |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Основні копальні Валлонії у Вікісховищі | |
Координати: 50°26′07″ пн. ш. 3°50′17″ сх. д. / 50.435277780027774952° пн. ш. 3.838333333028° сх. д.
У період Промислової революції в XIX столітті гірничодобувна та важка промисловість, що працювала на вугіллі, стали основою економіки Бельгії. Більшість гірничорудних виробок і промислових підприємств розташовувалась у так званій «індустріальній долині» — смузі території, розтягнутій по всій країні, де розташовувалися багато з найбільших міст Валлонії. Розташовані в межах або поблизу території цієї долини чотири об'єкти були у 2012 році включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Гірничодобувна діяльність у цій галузі у XX столітті стала поступово сходити нанівець, і нині чотири шахти непридатні до експлуатації та відкриті для відвідувачів як музеї.
Примітки ред.
- ↑ а б http://whc.unesco.org/en/list/1344
- ↑ UNESCO Adds Wallonia Mining Sites in Belgium to World Heritage List. Travel Pulse. 17 липня 2012. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 2 січня 2012.