Відкрити головне меню

Оскар Даніель Безерра Шмідт (порт. Oscar Daniel Bezerra Schmidt; нар. 16 лютого 1958, Натал, Ріу-Гранді-ду-Норті, Бразилія) — бразильський баскетболіст, атакувальний захисник або легкий форвард. Учасник п'яти Олімпіад. Найрезультативніший гравець в історії баскетболу[1].

Клубна кар'єраРедагувати

Дід Оскара Шмідта переїхав до Південної Америки з Німеччини. Батько служив у військово-морських силах. Як і всі бразильські дітлахи захоплювався футболом, але в тринадцять років був змушений, через великий зріст, перейти до баскетбольної секції. З шістнадцяти років виступав за юнацький склад «Палмейраса» із Сан-Паулу. 1978 року перейшов до клубу «Сіріо» і в другому сезоні став переможцем Міжконтенентального кубка. У вирішальному матчі проти югославської «Босни»[en] набрав 42 очки[2].

У 1982 році переїхав до Європи і протягом тринадцяти сезонів виступав у італійській та іспанській лігах. Вісім разів був кращим бомбардиром цих чемпіонатів. У складі «Казерти» — володарем кубка Італії 1988 року.

В середині 90-х повернувся на батьківщину, грав за «Корінтіанс», «Бандейрантес», «Греміо Баруері» і «Фламенго». Постійно очолював списки найрезультативніших гравців національної ліги. У складі «Корінтіанса» став, втретє, чемпіоном Бразилії.

ЗбірнаРедагувати

Кольори національної збірної захищав з 1977 по 1996 роки, всього провів 326 матчів і набрав 7693 очки. На першому чемпіонаті світу здобув бронзову нагороду, а на останньому, четвертому — став найвлучнішим гравцем турніру (з середньою результативністю 35,5 очка за гру).

На літніх Олімпійських іграх дебютував 20 липня 1980 року, у матчі проти збірної Чехословаччини (перемога 72:70). На турнірі в Сеулі встановив рекорд результативності в одному матчі — 55 очок проти команди Іспанії. Тричі був найрезультативнішим гравцем баскетбольних змагань на Олімпіадах. Єдиний гравець, якому вдалося набрати 100 очок на цих турнірах (всього 1093).

На драфті Національної баскетбольної асоціації 1984 року був обраний клубом «Нью-Джерсі Нетс», але від виступів у найсильнішій лізі світу відмовився з двох причин. По-перше, 131 номер драфту не відповідав його професіональному рівню. По-друге, Міжнародна федерація баскетболу, до 1989 року, забороняла гравцям НБА брати участь на Олімпійських іграх і чемпіонатах світу. А Шмідт вважав, що виступи за національну збірну Бразилії є найголовнішими в його спортивній кар'єрі.

Одним з найкращих його матчів став фінал Панамериканських ігор 1987 року. Після першої половини гри бразильці поступалися господарям змагання, збірній США. У третьому і четвертому періодах, майбутні зірки НБА Девід Робінсон, Денні Меннінг[en], Рекс Чепмен[en] та їх партнери не змогли втримати Марселя де Соузу і Оскара Шмідта. Останній, набрав у цій грі 46 очок. Бразильці стали переможцями турніру, а студенти США — зазнали першої поразки на власному полі.

У жовтні 2001 року перевершив досягнення легендарного гравця «Мілуокі Бакс» і «Лос-Анджелес Лейкерс» Каріма Абдул-Джаббара за сумарною кількістю набраних очок (у американця — 46 725)[3][4]. Завершив кар'єру професіонального баскетболіста у 45 років з результатом у 49 737 очок[1].

ВизнанняРедагувати

1991 року Міжнародна федерація баскетболу провела опитування і визначила 50 найкращих спортсменів за весь час існування цієї спортивної організації. До нього увійшли четверо бразильців — Убіратан Перейра[en], Вламір Маркеш[en], Аморі Пасос[en] і Оскар Шмідт. Шмідт набрав найбільшу кількість очок серед співвітчизників (205) і потрапив до першої десятки опитування (очолив список Сергій Бєлов — 317 пунктів).

У 2010 році був обраний до Зали слави ФІБА (разом з Драганом Кічановичем[en], Владе Дівацом, Діно Менегіном[en] і Арвідасом Сабонісом).

2013 року його обрали до Баскетбольної зали слави імені Нейсміта. На церемонії його представляв лідер «Бостон Селтікс» 80-х років Ларрі Берд.

На відкритті літніх Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро, був одним з восьми прапороносців Олімпійського прапору.

Командні досягненняРедагувати

  • Бронзовий призер чемпіонату світу (1): 1978
  • Чемпіон Америки (2): 1984, 1988
  • Чемпіон Панамериканських ігор (1): 1987
  • Чемпіон Південної Америки (3): 1977, 1983, 1985
  • Володар Міжконтенентального кубка (1): 1979 («Сіріо»)
  • Володар кубка Італії (1): 1988 («Казерта»)
  • Чемпіон Бразилії (3): 1977 («Палмейрас»); 1979 («Сіріо»); 1996 («Корінтіанс»)
  • Чемпіон штату Сан-Паулу (4): 1974 («Палмейрас»); 1979, 1980 («Сіріо»); 1998 («Баруері»)
  • Чемпіон штату Ріо-де-Жанейро (2): 1999, 2002 («Фламенго»)

Особисті досягненняРедагувати

  • Кращий бомбардир Олімпійських ігор (3): 1988 (42,3), 1992 (24,8), 1996 (27,4)
  • Кращий бомбардир чемпіонату світу (1): 1990 (35,5)
  • Кращий бомбардир чемпіонату Італії (7): 1984, 1985, 1986, 1987, 1989, 1990, 1992
  • Кращий бомбардир чемпіонату Іспанії (1): 1994 (33,2)
  • Кращий бомбардир чемпіонату Бразилії (8): 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003
  • Рекордсмен баскетбольного турніру на літніх Олімпійських іграх за кількостю набраних очок (1093)
  • Рекордсмен світового баскетболу за кількостю набраних очок (49 737)
  • Символічна збірна чемпіонату світу (3): 1978, 1986, 1990

СтатистикаРедагувати

Сумарна статистика виступів за національну збірну Бразилії і клубні команди:

Команда Роки Ігри Очки Ср.
  «Палмейрас» 1974–1978 82 2033 24,7
  «Сіріо» 1978–1982 146 4351 29,8
  «Ювентус» (Казерта) 1982–1990 284 9143 32,1
  «Павія» 1990–1993 119 4814 40,4
  «Вальядолід» 1993–1995 71 2009 28,2
  «Корінтіанс» 1995–1997 131 4270 32,5
  «Бандейрантес» 1997–1998 117 3570 30,5
  «Греміо Баруері» 1998–1999 120 4613 38,4
  «Фламенго» 1999–2003 219 7241 33,0
  Бразилія 1977–1996 326 7693 23,5
Усього 1615 49737 30,7

Статистика виступів на Олімпійських іграх:

Турнір Місце Ігри Очки Ср.
1980 5 7 169 24,1
1984 9 7 169 24,1
1988 5 8 338 42,3
1992 5 8 198 24,8
1996 6 8 219 27,4
Усього 38 1093 28.8

Статистика виступів на чемпіонатах світу:

Турнір Місце Ігри Очки Ср.
1978   10 194 19,4
1982 8 7 126 18,0
1986 4 10 310 31.0
1990 5 8 284 35,5
Усього 35 914 26,1

Статистика виступів на чемпіонатах Америки:

Турнір Місце Ігри Очки Ср.
1980 4 6 110 18,3
1984   8 ? ?
1988   8 240 30,0
1989   8 ? ?
1992   6 188 31,3
1995   10 275 27,5
Усього 46

Статистика виступів на Панамериканських іграх:

Турнір Місце Ігри Очки Ср.
1979   9 146 16,2
1987   7 249 35,5
Усього 16 395 24,6

Статистика виступів на чемпіонатах Південної Америки:

Турнір Місце Ігри Очки Ср.
1977   8 62 7,7
1979   6 121 20,1
1981   5 96 19,2
1983   6 105 17,5
1985   7 164 23,4
Усього 32 548 17,1

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати