Оріоніди (ori)метеорний потік, який традиційно спостерігають в жовтні. В період активності з 2 жовтня по 29 жовтня, з максимумом 20 — 22 жовтня, можна побачити в середньому 20 — 25 метеорів за годину, радіант розташований між сузір'ями Оріона та Близнюків. На початку жовтня радіант знаходиться між зірками лямбда-Оріона та дзета-Тельця та рухається в сторону Близнюків. Зорепад породжений кометою Галея (1P/Halley). Ця комета дає ще одну активність — ета-Аквариди.

Оріоніди
оріонід та комета C2006 M4 SWAN
Період активності 2 - 29 жовтня
Максимум 20 - 22 жовтня
Радіант α = 95°, δ = +16°
Дрейф радіанта 5.10 - 85° +14°
10.10 - 88° +15°
15.10 - 91° +15°
20.10 - 94° +16°
25.10 - 98° +16°
Зенітне годинне число (ZHR) 25
Популяційний індекс, r 2.5
Швидкість 60 км/с
Першовідкривач A.S.Herschel
Комета родоначальник 1P/Halley
Найменування згідно IMO ORI

Історія спостережень ред.

Перші точні спостереження Оріонід провів А. С. Гершель (A. S. Herschel) 18 жовтня 1864 року, він зареєстрував 14 метеорів біля сузір'я Оріона. Наступного року 20 жовтня Гершель отримав підтвердження існування потоку. Після цього інтерес до потоку швидко зріс, в наступні роки 19 століття і в першій чверті 20 століття проводилися постійні спостереження. Між британським астрономом-аматором В. Ф. Денінгом (W. F. Denning) та професіоналом зі Сполучених Штатів С. П. Олівером (C. P. Olivier) розгорілася суперечка стосовно радіанту Оріонід. Точка з якої вилітають метеори змінювалася кожного дня. Деннінг стверджував, що радіант не змінюється, в Олівера була протилежна думка. Проблема полягала в тому що радіант цього потоку був дещо розмитий, на відміну від інших щорічних потоків. Щоб вирішити суперечку декілька астрономів-аматорів та професіоналів проаналізували дані з фотографій та інших приладів, Олівер урешті-решт виявився правим.

Джерела ред.