Відкрити головне меню

Орфей і Еврідіка

опера Крістофа Віллібальда Глюка
(Перенаправлено з Орфей та Еврідіка)

«Орфе́й і Евріді́ка» — опера Крістофа Віллібальда Глюка у трьох діях, написана на лібрето Раньєрі де Кальцабіджі. Сюжет опери спирається на міф про Орфея та Еврідіку. Прем'єра відбулася в 1762 році у Відні, а 1774 року був опублікований переглянутий варіант французькою мовою (лібретист — П'єр-Луї Молін).

Орфей і Еврідіка
італ. Orfeo ed Euridice
Композитор Крістоф Віллібальд Глюк
Автор лібрето Раньєрі де Кальцабіджі
Мова лібрето італійська
Джерело сюжету Георгіки
Кількість дій 3 Дія (театр)
Рік створення 1762
Перша постановка 5 жовтня 1762
Інформація у Вікіданих

Commons-logo.svg Орфей і Еврідіка у Вікісховищі?
S:  Орфей і Еврідіка у  Вікіджерелах
К. В. Глюк

Дійові особиРедагувати

Роль Голос Прем'єра італійської версії
5 жовтня 1762
Прем'єра французької версії
2 серпня 1774
Орфей Альт
тенор
або сопрано
Ґаетано Ґуадані Жозеф Леґро
Амур Сопрано Маріанна Б'янкі Софі Арну
Еврідіка Сопрано Люсія Клаверо Розалі Левассер

Пастухи, пастушки, німфи, фурії, демони

ЛібретоРедагувати

 
Орфей і Еврідіка (1864, автор: Фредерік Лейтон)

Дія IРедагувати

Орфей оплакує смерть своєї дружини в оливковому гаю на її могилі, куди приходять також німфи й пастухи, щоб віддати їй належне. Зворушений Зевс дає співакові через Амура дозвіл, щоб він відправився в пекло, і приніс його дружину назад у світ живих. На зворотному шляху Орфею, до виходу з підземелля, однак, не буде дозволено дивитися на Еврідіку.

Дія IIРедагувати

Орфей стає біля воріт пекла, і його музика заспокоює гнів фурій. Кохану жінку Орфей зустрічає на Єлисейських полях.

Дія IIIРедагувати

Повертаючись до землі, Орфей дотримується умови Зевса, однак його непокоїть Еврідіка, яка не тільки сумнівається в любові чоловіка, але починає слабшати. Орфей обертається і в цей момент втрачає її знову. Коли у відчаї Орфей пробує покінчити з собою, його зупиняє Амур, і, на відміну від міфу, але відповідно до тенденцій часів Глюка, повертає до життя дружину Орфея.

Про оперуРедагувати

Опера Ґлюка характеризується диференціацією речитативів, відмовою від арій da capo і підвищенням ролі оркестру. Характер музики тут безпосередньо залежить від змісту, в той час як хор та балет інтегровані в план дій. Міф про Орфея був представлений в опері багаторазово, зокрема до цього сюжету звертався К.Монтеверді, але опера Глюка залишилась найвідомішою. Музику з опери цитував у своїй опереті"Орфей у Пеклі композитор Жак Оффенбах.

Український перекладРедагувати

 
Лібрето опери «Орфей і Еврідіка» Х. Глюка в українському перекладі Євгена Дроб'язка

Українською мовою лібрето опери переклав Євген Дроб'язко у 1956 році.

ДжерелаРедагувати

  • Józef Kański «Przewodnik operowy», Polskie Wydawnictwo Muzyczne S. A., Kraków 2008; ISBN 978-83-224-0721-9

ПосиланняРедагувати