Євгенія Юліанівна Орлова (3 травня 1914(19140503), Москва — 25 квітня 1999, Москва) — радянський хімік-технолог вибухових речовин, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки РРФСР, лауреат Державної премії СРСР (1984).

Орлова Євгенія Юліанівна
Народилася3 травня 1914(1914-05-03)
Москва, Російська імперія
Померла25 квітня 1999(1999-04-25) (84 роки)
Москва, Росія
ПохованняКузьмінське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьхімік
Alma materРосійський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd
ЗакладSamara State Technical Universityd
Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd
Московський державний технічний університет імені Баумана
Московський державний відкритий університетd
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Державна премія СРСР заслужений діяч науки і техніки РРФСР

Життєпис

ред.

Народилася в родині відставного військового.

У 1932 році закінчила Московський гірничо-хімічний технікум. У 1937 році закінчила спеціальний факультет МХТІ, була залишена в аспірантурі на кафедрі вибухових речовин.

У роки Великої Вітчизняної війни — асистент Індустріального інституту в Куйбишеві, один з організаторів створення у Куйбишеві філії евакуйованого з Москви МХТИ, очолювала спеціальний факультет і кафедру вибухових речовин філії.

У повоєнні роки працювала в МХТІ: викладач кафедри вибухових речовин, у 1959—1961 роках — декан хіміко-технологічного факультету, в 1964-79 роках — завідувач кафедри. Одночасно викладала в МВТУ і Всесоюзному заочному політехнічному інституті.

Наукова діяльність

ред.

Фахівець в галузі хімії і технології вибухових речовин, відома як творець вітчизняної наукової школи. Наукові праці Євгенії Юліанівни присвячені дослідженню процесів нітрування та технології одержання ароматичних нітросполук. Займалася розробкою та вдосконаленням технології виробництва тринітротолуолу, динітронафталіну, термостійких вибухових речовин, гексогену, октогену. Перша у світі жінка-професор у галузі технології вибухових речовин.[1]

Автор підручника «Хімія і технологія вибухових речовин» (М., 1960; 3-е изд. — М., 1981).

Похована на Кузьмінському кладовищі[2].

Наукові праці

ред.
  • Посібник до лабораторного практикуму з одержання нітросполук. — М., 1969 (у співавт.)
  • Октоген: Одержання, властивості та застосування. — М., 1970 (у співавт.)
  • Хімія і технологія азотовмісних похідних нафталіну. — М., 1984 (у співавт.)
  • Творці та носії ідеї вибуху: Їх долі і науковий внесок в історію вибухових речовин. — М., 2003.

Примітки

ред.
  1. Архівні відомості. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
  2. Могила О. Ю. Орлової. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.

Література

ред.
  • Московська енциклопедія. Том 1: Особи Москви. Книга 3: М-Р — М.: Фонд «Московські енциклопедії», 2010 (рос.)