Онуфрійчук Михайло Якович

Онуфрійчук Михайло Якович, міністр України у справах преси та інформації (1994-1996р), народний депутат України (1998-2002р) (нар. 15 квітня 1945, м. Тальне, Черкаська область) — український політичний і державний діяч. Кандидат історичних наук, доцент; президент Громадської організації "Української асоціації виробників поліграфічної продукції" (з 10.1998).

Онуфрійчук Михайло Якович
Народився 15 квітня 1945(1945-04-15) (77 років)
Тальне, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Київський інститут політології та соціального управління і Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Посада Народний депутат України[1]

БіографіяРедагувати

Народився у м. Тальне (Черкаська область). Після закінчення середньої школи розпочав трудову діяльність слюсарем на заводі "Мегомметр" в м.Умані. Працював Головою Комітету молодіжних організацій України. Закінчив два вищих навчальних заклади. У 1982 році захистив кандидатську дисертацію, отримавши вчений ступінь кандидата історичних наук. Має вчене звання – доцент. Академік Української академії наук. Опублікував 197 наукових праць з питань інформаційної справи, преси, книговидання, поліграфії та інше. Впродовж 1977-1990 років займав відповідальні керівні посади в системі правоохоронних органів України. У 1990 році був обраний депутатом, а згодом заступником голови - Секретарем Київради. У 1991 році був призначений начальником Головного управління Кабінету Міністрів України. Працював на посадах голови Державного комітету, міністра України у справах преси та інформації. З 1998 по 2002 роки - народний депутат України від Тальнівського виборчого округу №198, голова підкомітету з питань друкованих засобів масової інформації.

Онуфрійчук М.Я. вніс і продовжує вносити значний вклад у розбудову української науки, культури і вітчизняної інформаційної сфери. За його безпосередньої участі підготовлено 15 законів України («Про видавничу справу», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про інформацію», «Про державну таємницю», «Про перелік об’єктів державної власності які не підлягають приватизації» та інші). Підготовлено низку інших нормативних актів з питань інформаційно- видавничої діяльності. Заснував у 1998 році і в даний час є президентом Громадської організації «Українська асоціація виробників поліграфічної продукції», яка є однією з провідних громадських об’єднань в Україні, є співголовою Правління Української Ради ветеранів - депутатів і працівників законодавчої влади, регіональних рад та Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Заснував і в даний час є шеф-редактором журналу «Друк і книга». За його ініціативою та безпосередньою участю збудовано і освячено 5 православних храмів, збудовано 4 середні школи, реконструйовано дві лікарні, хату-будинок Т.Г.Шевченка, лікарню та пологове відділення в м. Жашків, оснащено комп’ютерною технікою і книгами всі учбові заклади виборчого округу №198.

За вагомий особистий внесок в розбудову України Онуфрійчуку М.Я. присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України», він є державним службовцем першого рангу, відзначений численними державними нагородами: медаль «В пам’ять 1500-річчя Києва», медаль «За бездоганну службу» 3 ступеня, медаль «За бездоганну службу» 2 ст., медаль «За бездоганну службу» 1 ст., Почесна грамота Верховної ради України «За особливі заслуги перед Українським народом», Почесна грамота Кабінету Міністрів України, кавалер трьох орденів Української православної Церкви (ордена Нестора-літописця, орденів Рівноапостольного Володимира 2 і 4 ступенів (1999-2002рр.).

Особисте життяРедагувати

Одружений; має сина.

Захоплення: теніс, плавання.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати