Олівер Мінь (фр. Oliver Minne; 18 березня 1967, Іксель, Бельгія) — французький актор театру та кіно і телеведучий бельгійського походження.

Олів'є Мінь
фр. Olivier Minne
Olivier Minne sur Fort Boyard en 2007.jpg
Народився 18 березня 1967(1967-03-18)[1] (55 років)
Іксель, Брюссельський столичний регіон, Бельгія
Громадянство Flag of Belgium.svg Бельгія
Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Діяльність актор, телеведучий
Alma mater Курси Флоран і Collège Saint-Micheld
Заклад France 2 і France 3d
Роки діяльності з 1990 — тепер. час
IMDb nm1399924
Нагороди та премії

CMNS: Олів'є Мінь у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився 18 березня 1967 року в Ікселі в змішаній родині, батько — бельгієць, мати — француженка. Після закінчення середньої школи вступив до коледжу Сан-Мішель в Брюсселі, де він навчався на філософському факультеті, після його закінчення вступив на правничий факультет. Він вирішив переїхати в Париж і йому пощастило, 1990 року його запросили в телеканал Antenne 2, де він обіймав посаду помічника генерального директора і диктора, він же анонсував запуск телегри Ключі від форту Буаяр. 1997 року він взяв участь як капітан однієї з команд телегри «Ключі від форту Буаяр», він уявити собі не міг, що через шість років після цього стане головним господарем форту. У випуску 1997 року пройшов випробування: Амбар з зерном, Мадярські гойдалки і найголовніше випробування з тиграми — Клеткосіпед, він приніс своїй команді два ключа, в Міньї-дуелях «Зал ради» йому дісталося Міньї-випробування Акваріум, але він не приніс часу в скарбницю, бо у нього склянка потонула першою. Завдяки трьом успішним Міньї-дуелям, його команді вдалося роздобути 2:45 на скарбницю. В кінцевому підсумку його команда стала переможцем і заробила 60.410 франків. Незабаром став телеведучим, особливою популярністю стали телегри Ключі від форту Буаяр і Пірат-атака, завдяки його приходу в телешоу «Ключі від форту Буаяр», рейтинги 14-го сезону різко зросли, хоча під час 13-го сезону 2002 року (провідні Жан-Пьер Кастальді і Сандрін ДоМіньгез) телешоу мало не припинило своє існування через низькі рейтинги, також разом з ним в телешоу прийшла його нова співведуча Сара Лелуш.

ТелевідеографіяРедагувати

  • коментатор (Antenne 2 / France 2, 1990—1992)
  • Noël Surprise coprésenté avec Valérie Maurice (Antenne 2, 1991)
  • Collège du CNDP (FR3 (1991)
  • Télévisite (FR3 / France 3, 1991—1993)
  • Génies en herbe (FR3 / France 3, 1992—1994)
  • Les Mondes fantastiques (France 3, 1992—1994): jeu d'aventure pour les enfants
  • Matin Bonheur (France 2, (1994—1996)
  • Пісенний конкурс Євробачення 1995 (France 2): коментатор
  • Choix Gagnant (France 2, 1996)
  • Пісенний конкурс Євробачення 1996 (France 2): коментатор
  • Les beaux matins (France 2, 1997)
  • Пісенний конкурс Євробачення 1997 (France 2): коментатор
  • Jeux sans frontières (France 2, (1997)
  • Le Cercle des métiers (France 2, 1997)
  • Que la musique commence (France 3, 1997)
  • Les Nouveaux Mondes (France 2, 1998)
  • Attention, les enfants regardent (TF1, 1999) avec Laurent Mariotte et Stéphane Bouillaud
  • Пірат-атака (France 3, 1999—2000)
  • Les Écrans du savoir (La Cinquième, 2000—2001)
  • C'est pas facile (France 2, 2001)
  • La Cible (France 2, 2003—2006)
  • Форт Буаяр (телегра) (France 2, depuis 2003): співведучі — Сара Лелуш de 2003 à 2005, Анна-Гаэль Риччо de 2006 à 2009
  • Télé Piège coprésenté avec Anne-Gaëlle Riccio (TF6, 2004—2005)
  • Cultissimo (puis Cultissime) coprésentée avec Lio (France 2, 2004—2005)
  • La Nuit des records avec Adriana Karembeu (France 2, 2006)
  • Un monde presque parfait (France 2, 2006—2007)
  • La Revanche des stars (2007)
  • La Saint-Valentin en chansons: coprésentation avec Virginie Guilhaume (France 2, 2007)
  • 60 secondes du Colisée avec Virginie Hocq (France 2, 2007)
  • Fête de la musique, concert depuis l'Hippodrome d'Auteuil (France 2, 2007—2009) avec Helena Noguerra (2008) et Daniela Lumbroso (2009)
  • Juste pour rire lors du Festival au Québec (2007)
  • Salut l'artiste (hommage à Jacques Martin) (2007)
  • Les Stars de l'année, coprésentée avec Virginie Guilhaume (France 2, 2007)
  • Les femmes en chanson avec Virginie Guilhaume (2007)
  • Téléthon: coprésentation
  • La nuit du Ramadan (2008)
  • La cérémonie des trophées afro-caribéens aux côtés de Sonia Rolland (2008)
  • Les 30 ans du Loto (France 2, 2008)
  • La nuit de la fausse pub (TF6, 2009) coprésentée avec Anne-Gaëlle Riccio
  • Le Grand lifting des tubes (TF6, 2009) avec Anne-Gaëlle Riccio
  • Le meilleur de Fort Boyard (France 2, 2009)
  • La nuit du Ramadan (2009)
  • La nuit de la fausse bande annonce (TF6, 2009) avec Анна-Гаэль Риччо
  • Mercator (RTBF / La Une, 2010)
  • Toutes les idoles que j'aime (France 3, 2010)
  • Ma ville en rire (France 3, 2010)
  • Tous vos amis sont là (France 3, 2010—2011)
  • Le Grand Concours des animateurs animé par Carole Rousseau — (TF1, 2011): participant
  • Dans les coulisses du show (France 2, le 12 novembre 2011)
  • Ma famille déchire (Gulli, 2012)
  • Ключі від форта Буаяр]] нічні випуски: Геловін, Різдво Христове, Новий рік, (France 2, 31 octobre 2012, 22 décembre 2012, 29 décembre 2012)
  • Ils chantent pour la tolérance (France 2, le 4 janvier 2013)
  • Intervilles, prime-time anniversaire 50 ans du jeu (France 2, 29 juin 2013)
  • Le meilleur de Fort Boyard (France 2, 2014)
  • Pyramide (France 2, 2014—2015): présentation
  • Élection de Miss Prestige National 2015, coprésentation avec Mélody Vilbert (Non Stop People)
  • Joker (France 2, 2015—2016): présentation
  • Élection de Miss Prestige National 2016 (Alsace 20): présentation
  • Tahiti Quest (Gulli, saison 3, à partir de 2016): présentation
  • Danse avec les stars (saison 7) (TF1, 2016): participant
  • Tout le monde a son mot à dire (France 2, coprésentation avec Sidonie Bonnec (depuis 2017)
  • Les 5 anneaux d'or (France 2, depuis 2017): présentation

ПриміткиРедагувати

  1. Babelio — 2007.

ПосиланняРедагувати