Олексій Філантропен

Олексій Дука Філантропен (бл. 1270 — після 1340) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.

Олексій Філантропен
Ἀλέξιος Δούκας Φιλανθρωπηνός
Народився бл. 1270
Константинополь
Помер після 1340
Лесбос, Північні Егейські острови, Греція
Підданство Візантійська імперія
Національність грек
Діяльність військовослужбовець
Посада стратег
Конфесія православна церква
Рід Тарханіоти
Батько Михайло Тарханіот
Мати Марія Філантропенісса
У шлюбі з Феодора Акрополітіса
Діти 1 син

ЖиттєписРедагувати

Походив з роду Тарханіотів. Другий син Михайла Палеолога Тарханіота, великого доместіка, та Марія, доньки Олексія Дуки Філантропена, мегадукса (очільника флоту). По бабці за батьківською лінією належав до династії Палеологів. Народився близько 1270 року в Константинополі. Взяв прізвища діда по матері. Здобув гарну освіту.

У 1293 році призначено стратегом Фракісійської феми з почесним титулом пінкерн. Водночас йому були підпорядковані сусідні феми. Зміцнивши дисципліну вирушив проти тюркським бейліків. Спочатку завдав поразки у битві біля Ахирея, після чого змусив сельджуків звільнити долину річки Меандр. За цим сплюндрував бейлік Ментеш та звільнив місто Мілет від данини бейлікам. У 1294 році відбив напад на Прієну і Дідіму. Водночас на його бік стали переходили загони сельджуків, що тікати після монгольського походу на схід Малої Азії. У 1294 році оженився на представниці роду Акрополітів.

У 1295 році оголосив себе імператором, до чого його спонукали оточення й тюркські військовики. На його бік перейшла частина азійських фем. Але в подальшому Олексія Філантропен зіткнувся з труднощами. В цей час імператор Андронік II запропонував йому титул цезаря. Під час подальших перемовин Філантропена було схоплено й засліплено. Його військо розпалося, чим скористалися ворожі бейліки.

Перебував у засланні до 1324 року, коли на прохання константинопольського патріарха Ісаї та з огляду на скруту в азійських фема, імператор звільнив Філантропена. На чолі невеличкого війська звільнив від облоги місто Філадельфія. Після чого Олексія призначено його дукою. На цій посаді успішно діяв проти тюрків до 1327 року.

У 1327 році призначено стратегом феми лесбос, але вже у 1328 році звільнено від цієї посади новим імператором Андроніком III. У 1335 році генуезці на чолі із Доменіко Каттанео захопили Лесбос. Тому Філантропено було доручено його звільнити. Це вдалося до 1336 року. Призначено стратегом феми Лесбос. У 1337 році відбив надав з боку беліка Айдин на острів. остання згадка відноситься до 1340 року.

РодинаРедагувати

Дружина — Феодора, донька Костянтина Акрополіта, великого логофета

Діти:

  • Михайло

ДжерелаРедагувати

  • BEYER H.-V. Die Chronologie der Briefe des Maximos Planudes an Alexios Dukas Philanthropenos und dessen Umgebung//REB. 1993. Vol. 51. P. 111—137
  • Nicol, Donald MacGillivray (1993). The Last Centuries of Byzantium, 1261—1453. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. ISBN 0-521-43991-4.
  • Erich Trapp, Hans-Veit Beyer, Ioannes G. Leontiades, Sokrates Kaplaneres: Prosopographisches Lexikon der Palaiologenzeit. 12. Faszikel: Τοβλάταν — Ωράνιος (= Veröffentlichungen der Kommission für Byzantinistik. Bd. 1/12). Österreichische Akademie der Wissenschaften, Wien 1994, ISBN 3-7001-2072-9, S. 91–92 Nr. 29751
  • Bartusis, Mark C. (1997). The Late Byzantine Army: Arms and Society 1204—1453. Philadelphia, Pennsylvania: University of Pennsylvania Press. ISBN 0-8122-1620-2.
  • Angelov, Dimiter: Imperial Ideology and Political Thought in Byzantium, 1204—1330, Cambridge University Press (2007), ISBN 0-521-85703-1