Олександр Митура
Народився кінець XVI століття
Помер перша половина XVII століття
Громадянство Річ Посполита
Національність українець
Діяльність поет, видавець, культурний і освітній діяч
Мова творів Староукраїнська
Жанр Поезія
Magnum opus «Візерунок цнот превелебного у Бозі… отця Єлисея Плетенецького»

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Олександр Митура — (нар. кінець XVI століття — пом. перша половина XVII століття) — давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч.

Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка. На початку XVII століття в Києво-Печерському монастирі архімандрит Єлисей Плетенецький об'єднав поетів, перекладачів, видавців, теологів (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які намагалися піднести роль і значення Києва в культурному житті України.

Докладних відомостей про Олександра Митуру не знайдено. Відомо лише, що до київського періоду свого життя він якийсь час вчителював у Львові. Можливо, викладав у львівській, а згодом у київській братських школах.[1] В 1618 р. видав панегірик «Візерунк цнот... Єлисея Плетенецкого», який став першою друкованою поетичною книгою у Києві. В ній докладно висвітлюється культурна та освітня діяльність Плетенецького, заснування ним друкарні Києво-Печерської лаври, монастирів і церков. Панегірика створює своєрідний «ідеальний образ» тогочасного українського культурного діяча — вірного православній церкві, енергійного та освіченого. Цей твір, разом із поетичною книгою Касіяна Саковича «Вірші на жалісний потреб… Петра Конашевича Сагайдачного», став однією з вершин української поезії першої половини XVII століття. Книга зберігається в Російській державній бібліотеці.[1]

Примітки ред.

  1. а б Ізборник. Архів оригіналу за 3 жовтня 2013. Процитовано 30 червня 2013.

Література ред.

  • Українська поезія: Кінець XVI -— початок XVII ст. К., 1978;
  • Українська поезія XVII ст. (перша половина): Антологія. К., 1988.

Джерела ред.