Олександр Богарне
Олександр Богарне (фр. Alexandre François Marie de Beauharnais; 28 травня 1760 —23 липня 1794) — французький політичний та військовий діяч часів Першої республіки.
| Олександр Богарне | |
|---|---|
| фр. Alexandre de Beauharnais | |
.jpg) | |
| Псевдо | Франсуа-Марі |
| Народився | 28 травня 1760[1][2][…] Фор-де-Франс |
| Помер | 23 липня 1794[1][2][…] (34 роки) Париж, Франція ·обезголовлення |
| Поховання | Цвинтар Пікпюс |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Знання мов | французька[1] |
| Учасник | Революційні війни, Війна за незалежність США і Війна першої коаліції |
| Роки активності | з 1776 |
| Титул | віконт |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | House of Beauharnaisd |
| Батько | Francis V de Beauharnaisd |
| Мати | Marie Anne Henriette Françoise Pyvart de Chastulléd |
| У шлюбі з | Жозефіна Богарне |
| Діти | Ежен Богарне і Гортензія Богарне[4] |
| Автограф |  |
.svg) | |
Життєпис
ред.Народився у 1760 році на о. Мартиніка. Замолоду навчався в коледжі дю Плессі в Парижі, потім провів два роки в університеті Гейдельберга в Німеччині. У 1776 році стає молодшим лейтенантом Саарського піхотного полку. У 1779 році отримує звання капітана. У 1789 році обирається до Генеральних штатів від Блуа. Підтримав революційні події. 18 червня 1791 році обирається президентом Установчих зборів. Того ж року отримує звання підполковника.
В подальшому воював під командуванням генерала Люкнера, згодом перейшов до Рейнської армії. У 1792 році стає бригадним генералом. У 1793 році — дивізійним генералом. 23 травня того ж року очолив Рейнську армію. 13 червня його призначено військовим міністром. Проте наступного дня під тиском якобинців відмовився від цієї посади. Здебільшого займався обороною кордонів. Того ж року вимушений був відступити з Майнца. Тоді ж подав у відставку. Водночас обирається мером Ла-Ферте-Боарне. Втім 1794 році заарештований за втрату Майнца, зрештою засуджений до страти. Гільойтиновано Богарне 23 липня 1794 року.
Похований на цвинтарі Пікпюс.
Родина
ред.Дружина — Жозефіна Роз Таше де ля Пажері
Діти:
Примітки
ред.- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Гортензия (Евгения Богарне) // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IX. — С. 339.
Джерела
ред.- Jean-Claude Fauveau, Joséphine l'impératrice créole. L'esclavage aux Antilles et la traite pendant la Révolution française, Éditions L'Harmattan, 2010, 390 pages, (ISBN 978-2-296-11293-3).
- Sigrid-Maria Größing: Um Macht und Glück — Schicksale der Geschichte, Amalthea Verlag
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександр Богарне |