Олександр Богарне

Олександр Богарне (фр. Alexandre François Marie de Beauharnais; *28 травня 1760 —†23 липня 1794) — французький політичний та військовий діяч часів Першої республіки.

Олександр Богарне
фр. Alexandre de Beauharnais
Général ALEXANDRE FRANCOIS MARIE DE BEAUHARNAIS (1760-1794).jpg
Псевдо Франсуа-Марі
Народився 28 травня 1760(1760-05-28)[1][2][…]
Фор-де-Франс
Помер 23 липня 1794(1794-07-23)[1][2][…] (34 роки)
Париж, Франція
·гільйотина
Поховання Цвинтар Пікпюс
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1958).svg Франція
Діяльність політик, військовий очільник
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов французька[1]
Учасник Революційні війни, Війна за незалежність США і Війна першої коаліції
Роки активності з 1776
Титул віконт
Посада депутат Національної асамблеї Франції
Військове звання генерал
Конфесія католицтво
Рід House of Beauharnaisd
Батько Francis V de Beauharnaisd
Мати Marie Anne Henriette Françoise Pyvart de Chastulléd
У шлюбі з Жозефіна Богарне
Діти Ежен Богарне і Гортензія Богарне[4]
Blason fam fr Beauharnais.svg

ЖиттєписРедагувати

Народився у 1760 році на о. Мартиніка. Замолоду навчався в коледжі дю Плессі в Парижі, потім провів два роки в університеті Гейдельберга в Німеччині. У 1776 році стає молодшим лейтенантом Саарського піхотного полку. У 1779 році отримує звання капітана. У 1789 році обирається до Генеральних штатів від Блуа. Підтримав революційні події. 18 червня 1791 році обирається президентом Установчих зборів. Того ж року отримує звання підполковника.

В подальшому воював під командуванням генерала Люкнера, згодом перейшов до Рейнської армії. У 1792 році стає бригадним генералом. У 1793 році — дивізійним генералом. 23 травня того ж року очолив Рейнську армію. 13 червня його призначено військовим міністром. Проте наступного дня під тиском якобинців відмовився від цієї посади. Здебільшого займався обороною кордонів. Того ж року вимушений був відступити з Майнца. Тоді ж подав у відставку. Водночас обирається мером Ла-Ферте-Боарне. Втім 1794 році заарештований за втрату Майнца, зрештою засуджений до страти. Гільойтиновано Богарне 23 липня 1794 року.

Похований на цвинтарі Пікпюс.

РодинаРедагувати

Дружина — Жозефіна Роз Таше де ля Пажері

Діти:

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Jean-Claude Fauveau, Joséphine l'impératrice créole. L'esclavage aux Antilles et la traite pendant la Révolution française, Éditions L'Harmattan, 2010, 390 pages, (ISBN 978-2-296-11293-3).
  • Sigrid-Maria Größing: Um Macht und Glück — Schicksale der Geschichte, Amalthea Verlag