Відкрити головне меню

Олександрів Борис — псевдонім. Справжнє прізвище Грибінський, Олександр, народився 21 липня 1921 року в Ружині на Житомирщині, помер 21 грудня 1979 року в Торонто, Канада, похований там же. Український поет, редактор, автор гумористичних оповідань, які він писав під псевдонімом Свирид Ломачка, член ОУП «Слово».

Дружина Бориса Олександріва - українська поетеса Кузьменко Світлана.

З біографіїРедагувати

Навчався у Київському педагогічному інституті, але не закінчив його. Протягом 1941–1943 рр. вчителював та займався журналістикою. У 1944 р. емігрував разом з батьками до Австрії. До Канади прибув 1949 р., де у 1950 р. одружився зі Світланою Вакуловською — відомою поетесою, що пише під псевдонімом Світлана Кузьменко. У 1962 р. він закінчив бібліотекарську школу Оттавського університету. Працював бібліотекарем, а згодом і директором 5 бібліотек. Разом із Ю. Стефаником і В. Софроновим-Левицьким став засновником Канадського «Слова», головою його торонтського відділу. Згодом його обирають до Президії «Слова» у Нью-Йорку.

ТворчістьРедагувати

Першу поетичну збірку «Мої дні» Б. Олександрів видав у 1946 р. у Зальцбурзі. Ця збірка одразу привернула увагу критиків. Після довгої перерви з'явились збірки «Туга за сонцем» (Торонто, 1967) і «Колокруг» (Торонто, 1972), що наполовину складаються з перекладів, «Камінний берег» (Нью-Йорк — Торонто, 1975). У поезії Б. Олександріва яскраво проявився неокласицизм. І. Качуровський відзначає, що він «на початках його творчості стояв десь посередині між Рильським та Сосюрою», а згодом створив свій власний стиль, в якому визначним досягненням є розуміння «єдності європейської культури». Уже по смерті поета вийшла книга вибраних віршів і перекладів «Поворот по сліду» (Едмонтон — Торонто, 1980). Крім поетичної творчості Б. Олександрів регулярно виступав у пресі із критичними статтями, рецензіями, зокрема, видав літературознавче дослідження «Слово о полку Ігоревім» — пам'ятник староукраїнської літератури" (Торонто, 1960). Б. Олександрів також відомий як гуморист і сатирик. У цьому жанрі він друкувався під псевдонімом Свирид Ломачка. Вийшли друком книги: «Свирид Ломачка в Канаді» (Торонто, 1953) та «Любов до ближнього» (Нью-Йорк — Торонто, 1961).

ЛітератураРедагувати

  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
  • Боровий В. Повернення на свої сліди // Хрестоматія з української літератури в Канаді. – Едмонтон, 2000. – С. 591-594.
  • Гарасевич М. Борис Олександрів „Колокруг” // Ми не розлучались з тобою, Україно: Вибране. – Детройт, 1998. – С. 275-283.
  • Качуровський І. Гумор української еміграції // Сучасність. – 1992. – № 10. – С. 152-162.
  • Качуровський І. „І в смутку є тепло людського серця...” // Україна. – 1992. – № 13. – С. 8-10.
  • Качуровський І. Кілька слів про поета // Дзвін. – 1993. – № 2/3. – С. 13-14.
  • Скорупський В. „Вічна правда вогнями безсмертя цвіте” // Слово. Збірник 9. – Едмонтон: ОУП „Слово”, 1981. – С. 262-268.
  • Слабошпицький М. Також самотній і окремий... Борис Олександрів // 25 поетів української діаспори. – К.: Ярославів Вал, 2006. – С. 656-676.
  • Славутич Яр. Українська поезія в Канаді // Українська література в Канаді. Вибрані дослідження, статті й рецензії. – Едмонтон: Славута, 1992. – С. 89-94.
  • Череватенко Л. Вірю в сонце, і води, і зорі... // Дніпро. – 1990. –№ 9. – С. 99-101.
  • Череватенко Л. „Я над буряним краєм літаю вітрами, і палає душа моя месним вогнем...” //Дніпро. – 1996. – № 9/10. – С. 41-43.
  • Юриняк А. „Лукавство” книжки Свирида Ломачки // Критичним пером. – Лос-Анджелес, 1974. –С. 112-115.
  • Borys Oleksandriv // Ukraine a concide encyclopedia. 988-1988 /Edited by Halyna Petrenko [ S.l. : s.n.]. – P. 160.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.