Оксид стронцію

хімічна сполука

Окси́д стро́нцію — неорганічна бінарна сполука Стронцію та Оксигену складу SrO. Являє собою білі аморфні кристали. Тугоплавка сполука, поглинає воду та вуглекислий газ із повітря. Проявляє сильні осно́вні властивості. У природі оксид стронцію поширений у мінералах стронціаніті, целестині, лампрофіліт.

Оксид стронцію
SrOpowder.jpg
Ідентифікатори
Номер CAS 1314-11-0
Номер EINECS 215-219-9
SMILES
[O-2].[Sr+2][1]
InChI
InChI=1S/O.Sr/q-2;+2
Властивості
Молекулярна формула SrO
Молярна маса 103,62 г/моль
Зовнішній вигляд білі кристали
Густина 5,1 г/см³[2]
Тпл 2531 °C[2]
Розчинність (вода) реагує
Показник заломлення (nD) 1,8710
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Поширення у природіРедагувати

Оксид стронцію часто зустрічається у природі вигляді мінеральних змішаних сполук: карбонатів, сульфатів, силікатів тощо. Основними мінералами, що містять SrO, є стронціаніт (70,2% SrO), целестин (56,4%), лампрофіліт. Дещо менший вміст оксиду стронцію мають брюстерит і анкіліт.

ОтриманняРедагувати

Оксид стронцію утворюється в результаті спалення металевого стронцію на повітрі:

 

Також сполуку можна отримати після термічного розкладання оксигенвмісних сполук стронцію:

 
 
 
 

Хімічні властивостіРедагувати

Оксид стронцію активно взаємодіє з водою. Але, на відміну від реакцій оксиду кальцію, ця взаємодія супроводжується поглинанням тепла:

 

За великого тиску (200-250 атм) сполука здатна окиснюватися до пероксиду стронцію:

 

Оксид проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами та кислотними оксидами. При кімнатній температурі поглинає з повітря вуглекислий газ (тому його зберігають у запаяних ампулах).

 
 
 

При взаємодії з метанолом утворюються алкоголяти стронцію:

 

ЗастосуванняРедагувати

Оксид стронцію є вихідною сполукою для синтезу більшості сполук стронцію. Його застосовують у будівельній промисловості, у виробництві скла та емалей. Також він використовується як складова каталізаторів дегідрогенізації.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. strontium oxygen(2-)
  2. а б За тиску 101,3 кПа

ДжерелаРедагувати

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)