Вікіпедія

Ой сяду я під хатою…

«Ой сяду я під хатою…» — вірш Тараса Шевченка, написаний ним на засланні 1848 року, на Косаралі.

Ой сяду я під хатою…
Жанр вірш
Автор Тарас Шевченко
Написано 1848
Опубліковано 1862

Написання ред.

Зберіглося два чистових автографів вірша: у «Малій книжці»[1]; у «Більшій книжці»[2]. Автографи не датовано[3].

Вірш датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 оку. та часом зимівлі Аральська описова експедиція|Аральської описової експедиції в 1848 — 1849 роках на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року, Косарал[3].

Найраніший відомий текст — чистовий автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано під № 33 у сьомому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849-го чи на початку 1850 року (до арешту 23 квітня), з невідомого ранішого автографа. У 1858 році, не раніше 18 березня і не пізніше 22 липня, Шевченко переніс зі змінами в рядках 3 та 9 вірш з «Малої книжки» до «Більшої книжки». Після першого рядка він помилково переписав і потім закреслив варіант рядка 3 та першу букву рядка 4[3].

Публікація ред.

Вперше вірш надруковано у журналі «Основа» за 1862 рік (№ 1, стор. 4) зроблено за «Більшою книжкою»[3].

Вперше введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 471) і того ж року у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, том 1, стор. 247 — 248)[3].

Відомі дослідникам списки вірша походять від публікації в «Основі» 1862 року (№ 1, стор. 4): у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862)[4], у рукописних «Кобзарях» — 1865, переписаному Д. Демченком[5], та другої половини XIX століття[6] тощо[3].

Сюжет ред.

Вірш — лірична мініатюра в народнопісенному дусі. За формою — це монолог матері, яка сумує за своєю виданою заміж дочкою[7].

Примітки ред.

  1. ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 323
  2. ↑ ІЛ, ф. 1, № 67, с. 151
  3. ↑ а б в г д е «Ой сяду я під хатою…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 131; 629.] litopys.org.ua Процитовано 20 вересня 2023
  4. ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 629
  5. ↑ ІЛ, ф. 1, № 81, арк. 107
  6. ↑ ІР НБУВ, І. 7450, арк. 14 звор.
  7. ↑ «Ой сяду я під хатою…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 59-75.] izbornyk.org.ua Процитовано 20 вересня

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ой_сяду_я_під_хатою…&oldid=40625356