Озера Башкортостану
Озера Башкортоста́ну — сукупність усіх озер, розташованих на території Республіки Башкортостан.
Загальна характеристика
ред.У Республіці Башкортостан більш як 2200 великих і малих озер[1]. Близько 75 % лежать у західних районах республіки. Більш як 700 озер мають водно-ерозійне походження, тобто вони заплавні. За басейнами річок розподіляються таким чином:
- за басейном річки Біла — близько 73 %;
- за басейном річки Дьома — 12 %;
- за басейном річки Ік — 8 %;
- за басейном річки Уфа — 7 % .
Найбільші озера лежать у Передураллі: Асли-Куль, Кандри-Куль (карстово-провального походження), Біле Озеро, Яланькуль. В Башкирському Заураллі — Ургун, Великі Учали, Карагайкуль, Узункуль, Банне, Суртанди, Чебаркуль, Атавди, Култубан, Мулдаккуль, Талкас та інші тектонічного походження. З них до кортовських належить Біле озеро; до безстічних — Атавди, Мулдаккуль, Яугуль; до стічних — решта.
Більшість озер у Башкортостані евтрофні, озеро Банне — оліготрофне.
Озера Біле, Кандри-Куль, Карагайкуль, Кієшки, Мулдаккуль, Сарвінське, Соснове, Татиш, Тугар-Салган, Упканкуль, Ургун, Шамсутдин, Шингаккуль відносяться до пам'яток природи. Навколо озера Асли-Куль створений природний парк «Асли-Куль»[2].
| Назва | Площа водного дзеркала(км²) | Площа водозбору (км²) | Абсолютна відмітка рівня води (м) | Об'єм (млн. м³) | Середня глибина (м) | Найбільша глибина (м) | Довжина (км) | Середня ширина (км) | Довжина берегової лінії (км) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Асли-Куль | 23,5 | 106,0 | 204,0 | 119,0 | 5,1 | 8,0 | 7,1 | 3,31 | 20,5 |
| Кандри-Куль | 15,6 | 67,1 | 164,0 | 112,7 | 7,2 | 15,6 | 6,5 | 3,38 | 17,2 |
| Чебаркуль | 10,0 | 369,0 | 381,0 | 20,4 | 2,0 | 3,5 | 5,1 | 1,96 | 15,4 |
| Ургун | 9,2 | 39,1 | 514,0 | 47,6 | 5,2 | 7,7 | 4,4 | 1,89 | 15,2 |
| Біле Озеро | 8,8 | проточне | 101,0 | 34,5 | 3,9 | 11,0 | 6,1 | 1,43 | 15,8 |
| Атавди | 8,3 | 69,8 | 406,0 | 28,6 | 3,4 | 6,5 | 4,0 | 2,08 | 12,2 |
| Банне | 7,7 | 43,9 | 438,0 | 81,7 | 10,6 | 28,0 | 4,0 | 1,89 | 11,2 |
| Суртанди | 7,4 | 57,8 | 407,0 | 90,7 | 2,8 | 4,0 | 4,6 | 1,61 | 11,4 |
| Култубан | 7,2 | 88,5 | 371,3 | 30,2 | 4,2 | 5,1 | 3,2 | 2,18 | 11,0 |
| Мулдаккуль | 6,2 | 49,6 | 406,0 | 13,1 | 2,1 | 2,5 | 3,1 | 2,00 | 8,7 |
| Узункуль | 4,6 | 36,5 | 498,0 | 9,2 | 2,0 | 4,1 | 4,5 | 1,21 | 11,5 |
| Талкас | 4,2 | 25,6 | 548,5 | 18,9 | 4,5 | 12,0 | 4,0 | 0,99 | 9,3 |
| Карагайли | 3,8 | 22,0 | 518,0 | 12,0 | 3,2 | 4,0 | 2,4 | 1,51 | 8,1 |
| Великі Учали | 3,1 | 23,5 | 511,0 | 8,0 | 3,3 | 5,5 | 3,0 | 1,11 | 8,3 |
| Карабаликти | 2,6 | 18,3 | 421,0 | 9,1 | 3,5 | 6,0 | 2,1 | 1,23 | 6,2 |
| Мигиле | 2,6 | 12,0 | 510,0 | 9,4 | 3,6 | 5,3 | 1,5 | 1,68 | 4,6 |
| Сабакти | 2,4 | 9,6 | 437,0 | 7,2 | 2,9 | 6,0 | 2,3 | 2,37 | 5,8 |
| Південне Улянди | 2,3 | 13,1 | 422,0 | 6,4 | 1,7 | 2,3 | 2,3 | 1,00 | 5,0 |
| Північне Улянди | 2,2 | 6,4 | 413,0 | 4,8 | 2,2 | 3,5 | 2,2 | 1,00 | 5,6 |
| Калкан | 1,8 | 9,0 | 511,5 | 5,1 | 2,9 | 4,7 | 2,6 | 0,65 | 7,8 |
Цікаві факти
ред.- Найсолоніше озеро в Башкортостані — Мулдаккуль[4].
- Найбільше озеро в Башкортостані за об'ємом води й за площею дзеркала — Асли-Куль. Довжина озера становить 7,1 км, а ширина — 3,3 км. Середня глибина озера — 5,3 м.
- Найглибше озеро в Башкоростані — Банне. Глибина сягає 28 метрів; середня глибина — 11 метрів[5].
Примітки
ред.- ↑ Гареев А. М. Озёра. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.(рос.)
- ↑ Гареев А. М., Хайретдинов С. С., Япаров И. М. «Асылыкуль», природный парк. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.(рос.)
- ↑ Площа дзеркала понад 1 км²
- ↑ Гареев А. М. Мулдаккуль.// Статья в Башкирской энциклопедии [Архівовано 2017-04-01 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Водоёмы Башкортостана — Рыболовный магазин «Дельфин» — г. Уфа [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Література
ред.- Атлас туристических ресурсов Республики Башкортостан. — Уфа, 2007. — 276 с. (рос.)
- Балков В. А. Водные ресурсы Башкирии. — Уфа, 1978. (рос.)
- Гареев А. М. Реки, озёра и болотные комплексы Республики Башкортостан. — Уфа, 2012. (рос.)
- Синенко С. Г. Уфа старая и новая. — Уфа: Государственное республиканское издательство «Башкортостан», 2007. — 272 с. (рос.)
- Черняева Л. Е. и др. Гидрология озёр. — Л., 1977. (рос.)
Посилання
ред.- Гареев А. М. Озёра.// Башкортостан: краткая энциклопедия. — ISBN 5-88185-001-7. (рос.)
- Экология Республики Башкортостан (рос.)
- Озера Башкирии (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Башкортостану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |