Ое но Масафуса

японський поет

Ое но Масафуса (1041 — 7 грудня 1111) — середньовічний японський вчений, поет, письменник, викладач періоду Хейан.

Ое но Масафуса
大江 匡房
Народився1041(1041)
Помер7 грудня 1111
ПідданствоЯпонія
Діяльністьвчений
Відомий завдякипоет, письменник
Знання мовяпонська
РідРід Ое
БатькоОе но Наріхіра
РодичіTachibana no Hirofusad і Q106495004?
У шлюбі з2 дружини
Діти4 сини

Життєпис

ред.

Походив зі знатного роду Ое, що вів родовід від імператора Хейдзея. Його предки переважно були відомими вченими й літераторами (Ое но Масахіра, Ое но Отондо тощо). Син Ое но Наріхіра. голови Дайгаку-рьо (управління освіти — на кшталт університету). Народився Масафуса 1041 року. З дитинства виявив усілякі таланти, навчившись у 4 роки читати, у 8 років почав вивчати історичні праці, в 11 років — складати вірші. 1055 року здобув науковий ступінь з історії, 1156 року успішно захистив тайсаку (на кшталт дисертації) з літератури.

1160 року обіймав посади четвертого помічника (дзібу-сьо-сьо) міністра цивільного управління, потім молодшого секретаря міністерства церемоній (сікібу-но содзьо). Крім того, отримав молодший п'ятий ранг. Надалі збирався піти з державної служби, але зрештою його умовили залишитися. 1167 року призначається наставником спадкоємця трону Такахіто, який у 1168 році стає імператором Ґо-Сандзьо. Протягом усього правління останнього залишався його важливим порадником. Того ж року призначається хранителем до імператорського архіву (куродо-докоро). 1169 року отримує молодший четвертий ранг, послідовно стає головним архіваріусом, старшим офіцером лівої зовнішньої палацової гвардії, другим помічником (усьобеном) Правого головного ревізора. Того ж року призначено також наставником спадкоємця трону принца Садахіто.

Після смерті імператора Ґо-Сандзьо 1073 року, новим імператором став учень Масафуси — Садахіто під ім'ям Сіракава. За нього продовжив працювати в куродо-докоро. Водночас стає наставником спадкоємця трону принца Дзендзі. 1083 року призначено Лівим головним ревізором, а 1086 року Ое но Масафуса отримав молодший третій ранг.

Після зречення імператора Сіракаваи й сходження на трон принца Дзедзі під ім'ям Хорікава зберіг своє становище. 1088 року йому надано старший третій ранг йпосаду асоційовано державного радника, 1094 року — молодший другий ранг і посаду середнього державного радника. 1097 року стає тимчасовим головою Дадзайфу, 1098 року — постійним. 1102 року йде у відставку з посади голови Дадзайфу. 1106 року йде з державної служби, отримавши посади почесного середнього державного радника. Помер 1111 року.

Творчість

ред.

Складав твори у віршах та прозі. Однією з важливіших праць стала збірка «Гоке-сідай», що стосувалася придворного церемоніалу. Натепер є важливим історичним джерелом періоду Хейан. Іншими важливими працями є «Хонтьо сінсей ден» («Життєпис святих і безсмертних нашої країни»), «Кобікі» («Нариси проти лисиччиних чар»), «Годансьо» («Нариси та роздуми О»). Іншими відомими творами є «Каірасікі», «Бонен-кі» (автобіографія), «Гьото токуган монсю», «Ракуйо денґакукі», «Дзоку хонтьо одзьо-ден», «Роей готю» (коментар до поетичної збірки «Вакан роей-сю»). Також Ое но Масафуса уславився в жанрі коротких дидактичних оповідань (сецува).

Крім того, Масафуса був талановитим поетом і брав участь в укладанні багатьох поетичних збірок, зокрема «Госю і-сю», «Хонтю Мудайсі» (в стилі кансі), «Гонсюй вака-сю», «Сіка вака-сю», «Хякунін іс-сю», «Хорікава-ін-но онтокі хяку-сю вака» (вака). Склав власну збірку віршів-кансі — «Юйдзокі».

Джерела

ред.
  • Sato, Hiroaki (1995). Legends of the Samurai. Overlook Duckworth. pp. 105—106. ISBN 9781590207307.
  • Peter McMillan, One hundred poets, one poem each: a translation of the Ogura Hyakunin Isshu, Columbia University Press, New York, 2008, (ISBN 9780231143981).