Одинокий шлях

Одинокий шлях (лат. tractus solitarius) — пучок нервових волокон, що проходить всередині задньої частини довгастого мозку ссавців. До його складу входять ділянки лицевого, язико-глоткового і блукаючого нервів. Одинокий шлях оточений ядром одинокого шляху.

Історія відкриття

Одинокий шлях був уперше описаний на перерізах довгастого мозку Джейкобом Кларком^[en] і Бенедиктом Стіллінгом^[en] у 1840-50ті роки.^[1]^[2] Спочатку анатоми вважали, що він складається лише з блукаючого нерва. Проте вже до 1900 року було визначено, що одинокий шлях включає до себе гілки трьох черепних нервів.

Функція

Докладніше: Блукаючий нерв, Лицевий нерв, Язико-глотковий нерв та Ядро одинокого шляху

Бере участь у передачі сенсорної інформації від внутрішніх органів (серця, шлунку, легень), смакових рецепторів язика.

Застарілі синоніми

Латинські:

fasciculus rotundus
fasciculus solitarius
funiculus solitarius

Також:

дихальний пучок Гірке^[en]
дихальний пучок Краузе^[en]

Примітки

↑ Stilling B. (1843). Ueber die Textur der Medulla oblongata. Erlangen: F Enke.
↑ Clarke JL (1858). Researches on the intimate structure of the brain, human and comparative. First series. On the structure of the medulla oblongata. Philos Trans R Soc Lond.: 148:231.

Джерела

Robert M Bradley (2007). The Role of the Nucleus of the Solitary Tract in Gustatory Processing. Frontiers in Neuroscience. CRC Press. ISBN 0-8493-4200-7.

Це незавершена стаття з анатомії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Stilling B. (1843). Ueber die Textur der Medulla oblongata. Erlangen: F Enke.

[2] Clarke JL (1858). Researches on the intimate structure of the brain, human and comparative. First series. On the structure of the medulla oblongata. Philos Trans R Soc Lond.: 148:231.

[1]

[2]