Одинець Гаврило Матвійович
Гаврило Матвійович Одинець (25 березня 1870 Бірки, Остерський повіт, Чернігівська губернія — 1945), український громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради.
| Одинець Гаврило Матвійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1871 Биківня, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1945 Биківня, Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія УНР.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | політик |
| Посада | Член Всеросійських установчих зборівd |
| Партія | Українська Партія Соціалістів-Революціонерів |
Біографія
ред.Народився на Остерщині у селянській родині[1]. Грамоту вивчив майже самостійно[1]. У 1905 вступив до ПСР, з 1906 був пов'язаний з УПСР[1]. Пройшов через декілька арештів, висилання, втечі[1].
Друкувався в газеті "Рада". 1908 року там регулярно містилося оголошення про те, що "столяр Гаврило Одинець приймає замовлення па всяку столярську роботу".
З 1917 бере активну участь в українському у національно-визвольному русі. У 1917 член Української Центральної Ради від Чернігівської губернії (територіальне представництво), член Комітету Української Центральної Ради і Малої ради. Входив до складу делегації для переговорів з Тимчасовим урядом у травні 1917 році. Належав до Української партії соціалістів революціонерів. Член Української селянської спілки.
Делегат Першого Всеукраїнського селянського з'їзду, який проходив 10—15 червня (28 травня — 2 червня) 1917 у Києві. На з'їзді разом з Миколою Ковалевським виступав з доповіддю «Про поїздку делегації Української Центральної Ради до Тимчасового уряду в Петроград».
Після поразки революції перейшов на бік більшовиків. Став одним з керівників Всеукраїнського Комітету незаможних селян, обирався членом президії Міжнародного Селянського Інтернаціоналу, був учасником 9-го Всеукраїнського з'їзду Рад (травень 1925). Виконував обов'язки «судді» на показовому процесі у справі «СВУ» (1930).
На початку 1930-х рр. Г. Одинця репресували[2]. Через сім років він повернувся із заслання, щоб померти на батьківщині.
У 1920-х був членом Спілки селянських письменників "Плуг", членом кооперативного видавничого товариства "Плужанин" (1927) тощо.
Автор спогадів про Українську Центральну Раду, брошури про «напівміфічний Селянський Інтернаціонал» — Всесвітню незаможницько-селянську спілку, віршів. Автор "Казки про чудака Якова, що дурив, та не всякого" (2-ге вид., "Плужанин", 1927, с. 23).
Друкувався у харківській газеті "Селянська правда", що її редагував Сергій Пилипенко. Газета була органом ЦК КП(б)У і Всеукраїнської Центральної Комісії Незаможніх Селян.
Автор, зокрема, розлогого репортажу в цій газеті "Старий Кодак (З подорожніх вражіннів)" ("Селянська правда", 12 серпня 1923), "Мандрівки по Степовій Україні" ("Селянська правда", січень 1925) тощо.
Примітки
ред.Джерела та література
ред.- Раш В. Гаврило Матвієвич Одинець. Харків, "Книгоспілка", 1925.
- О. М. Мовчан. Одинець Гаврило Матвійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 552. — ISBN 978-966-00-1061-1.