Обмежений кінопрокат
Обме́жений кінопрока́т — стратегія розповсюдження нового фільму в декількох кінотеатрах по всій країні, як правило, в артгаузах на великих столичних ринках. З 1994 року Nielsen EDI[en] визначає обмежений кінопрокат у США і Канаді як фільм, випущений менш ніж у 600 кінотеатрах[1].
Досить часто мета обмеженого кінопрокату — оцінка привабливості спеціальних фільмів, таких як документальні, незалежні й артгаузні фільми. Звичайна практика кіностудій полягає у випуску в обмежений прокат довгоочікуваних і схвалених критиками фільмів не пізніше 31 грудня в окрузі Лос-Анджелес (штат Каліфорнія), щоб претендувати на номінацію на кінопремію «Оскар» (відповідно до правил). Довгоочікувані документальні фільми також виходять в обмежений прокат одночасно в Нью-Йорку, оскільки правила премії «Оскар» за найкращий повнометражний документальний фільм передбачають випуски в обох місцях. Фільми майже завжди виходять на широку аудиторію в січні або лютому наступного року.
Помітним винятком є «Шоу жахів Роккі Хоррора», прем'єра якого відбулася 1975 року. Фільм став культовим і досі показується лише в обмеженому вигляді; це найтриваліший кінопрокат в історії[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ DiOrio, Carl (27 вересня 2002). Indie distrib Premiere in need of cash. Variety (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ Hallenbeck, Bruce G. (2009). Comedy-Horror Films: A Chronological History, 1914-2008 (англ.). Jefferson: McFarland & Company, Inc. 255. ISBN 978-0-7864-3332-2.