Облога Галича (1237)
Облога Галича (літо 1237) — наступ Данила Романовича на Галич, що стало можливим після провалу волинського походу Михайла Всеволодовича (осінь 1236)[1].
| Облога Галича | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Волинське князівство | Галицьке князівство Угорське королівство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Данило Романович | Михайло Всеволодович | ||||||
Михайло Грушевський об'єднує походи під Звенигород і під Галич, поміщені в літописі окремо, і датує мир після осені 1237 року[2].
Присутність угорського гарнізону не дозволило оволодіти Галичем, але було розорено околиці Звенигорода, і Михайлу Всеволодовичу довелося відмовитися від Перемишля.
В 1238 Михайло відібрав Перемишль назад, у зв'язку з чим під час свого литовського походу втратив і Галич (осінь 1238).
Примітки ред.
- ↑ 2.2. Участь Польщі та Угорщини у боротьбі за Галицько-Волинське князівство у першій третині XIII ст. - Зовнішня політика України: навчальний посібник. politics.ellib.org.ua. Процитовано 25 жовтня 2023.
- ↑ Том III. Розділ I. Стор. 3. Михайло Грушевський. Історія України-Руси. litopys.org.ua. Процитовано 25 жовтня 2023.
Посилання ред.
- Галицько-Волинський літопис Архівовано березень 16, 2009 на сайті Wayback Machine.