Обговорення шаблону:Волочиський район

Історія села Сергіївка Історія нашого села сягає своїм корінням у сиву давнину. Існує д style='color: ColorName'>Кольоровий текст Історія нашого села сягає своїм корінням у сиву давнину. Існує декілька легенд про походження назви села. Одна з них говорить про те, що невідоме поселення було в щент зруйновано татарськими ордами. Після погрому мешканці,що чудом залишилися в живих, були без притулку. Один з них на ім'я Сергій в степу, біля невідомої річки, побудував на новому місці першу мазанку. Згодом жителі, які споруджували тут свої домівки,назвали населений пункт Сергіївкою, на ім'я першого поселенця. Є інше твердження, що село дістало назву від імені поміщика, якому належало і мало спочатку подвійну назву – Липівка - Сергіївка. За часів кріпаччини цей пан виграв у карти в ліпського пана (з-під Городка) 14 сімей кріпаків. Побудував їм 14 кріпосницьких хат і під конвоєм перевіз до себе. Давно частина села називалась Липівкою, а згодом закріпилась назва Сергіївка. Воно згадується в багатоьх історичних документах. Дуже давно Сергіївка була велика, село мало свою церкву, приход, цвинар. В «Соборнику сведений о Подольськой губернии» вип. ΙΙΙ Кам'янець-Подільський,1884р. стор. 3 записано: «К Бубновецкому приходу принадлежит деревня Сергеевка: здесь по приданию было некогда громадное село под тем же названием. Оно разорено татарами. На том месте, где некогда существовала в этом селе церковь, есть два каменных креста с надписями, значительно поврежденными от времени ». Про спуcтошення церкви з покоління в покоління переходила легенда,за якою храм начебто провалився крізь землю. Діялось це за часів монголо – татарської навали. Церква була збудована умілим майстром без жодного кілка. Вона швидко розбиралась, коли жителі села взнавали від дозорців,що наближається орда, вони швидко розбирали храм і так рятували його від понівечення. Та одного разу ворог напав зненацька. Запалали пашні в полях, горіли будинки, лилася кров. Люди не змогли врятувати свою церкву. І тоді храм врятував себе сам. Він пішов під землю, і на місці де він височів, утворилась глибока западина. І якщо у святкові дні прикласти вухо у тому місці до землі,то можна почути відголоси церковного дзвону. Перша документальна згадка про Сергіївку, як про поселення що належало уряду замковому Кам'янецького повіту, Подільського воєводства, відноситься до 1661 року. В древньому акті 11 вересня було зафіксовано, що село під час татарського нашестя було спустошене. Пізніше в старовинному документі, під час стягування подимної податі у Летичинському повіті за 1668 рік зафіксовано: «… інші також села ясновельможного князя Дмира Вишнивецького: Водзічки, Хоминці, Базалівка, Василівка, Климківці, Юхимівці, Сергіївка, Бубнівка, які належать до Летичивського повіту – спустошені». Але існує твердження, що зустрічаються ще раніші згадки про село. У 1653році Богдан Хмельницький, готуючись до бою з шляхтою під Жванцем, тримав у селі Сергіївака свою залогу – добре замаскований військовий загін для раптового нападу на ворога. Вже в 18столітті село Сергіївка відіграє деяку роль у суспільному житі краю. У 1789році,на передодні другого поділу Польщі, сергіївські селяни – кріпаки беруть участь у національній боротьбі проти польської шляхти, яка вела себе розбещено і знущалась над жителями села. В 1789 році сергіївські селяни – кріпаки готувались до повстання проти польських гнобителів. Серед них були : Войтко Богуцький, Іван Безкоровайчук, Матвій Янчук. За доносом деякого Кирила Пундика вони були засудженні до каторжних робіт Кременчуцьким судом. У 1861 році було скасовано кріпосниче право. За уставною грамотою від 14 лютого1863року в присілку Сергіївка проживало 79 ревізьких душ чоловічої статі і було 39 дворів. В 1893 році в селі Сергіївка була відкрита школа грамоти. Царський уряд не дбав про розвиток народної освіти. В Сергіївській школі вчили дітей бубнівські хлопці , яких піп направляв сюди після закінчення початкової школи. Першою грамотною людиною у селі був селянин – бідняк, рекрут Калина Тимуш .у 1885 році повертається із військової служби антон Юрійович Мельничук. Він привіз кілька книг і підручників з елементарної грамоти. Він відкриває в селі приватнушколу і сам навчає селянських дітей. Після революції 1917року в селі Сергіївка був обраний земельний комітет і селяни отримали по 9 моргів землі, конфіскованої у поміщика. Мирні дні настали після 21 листопада 1920 року в цей день на Україні закінчилась громадянська війна. Потім 1921р. в селі був створений радянський орган – сільська рада. В1929 році в селі створюється виробничо – бурякове товриство по заготівлі і збуту сільськогосподарської продукції. В 1930 -1931 роках в Сергіївці організували колгоспи імені Леніна. З 1933 року в селі існує початкова школа,де навчалося біліше 60 учнів і працювало троє вчителів. В 1934 році створюється комсомольська організація , яка напередодні війни зросла до 20 юнаків та дівчат. В колгоспі в 1941році було 764,84га землі, 140 дворів. За період німецько – фашистської окупації, яка тривала в Сергіївці 974 дні , з 5 липня 1941року по 5 березня 1944 року. Фашисти заподіяли дуже великих збитків колгоспу та громадянам села. З 1960 років село змінило своє обличчя. В селі була проведена електрифікація, село майже перебудоване. Побудований клуб на 210 місць,відкрито торговий магазин, а також була відкрита бібліотека, яка в своєму складі мала понад 5180 книг. Будується твариницький комплекс на 4000 голів. ... ... ... ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ