Обговорення користувача:OSt/редагування статті Торф (10.06.2005—10.06.2005)

Повний архів: Обговорення користувача:OSt/АвтоАрхів

Обговорення: Обговорення користувача:OSt

редагування статті "Торф"

Шановна добродійко OSt!

Пробачте, що вдерся до Вашої статті. Зміни, що я вчинив, пов'язані з тим, що українська мова, на відміну від російської - мова проста. Проте я усвідомлюю, що через десятиріччя штучного зросійщення української мови багато мовців про це вже й не знають, бо в школі на це зазвичай не зауважували.

Тепер щодо самих змін:

- "верхній шар" на "долішній шар" - це й справді помилка, я мав на увазі "горішній";

- "верховий" на "верховинний" та "низовий" на "низовинний" - моє виправлення було помилкове, перепрошую (цю помилку я виправив);

- "металургійна промисловість" на "гамарство" - про те, як довільно старили слова, можна прочитати на http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/ ;

"медицина" на "лікування" "землеробство" на "рільництво" - як відповідь на цей запит наведу витяг з книжки Б. Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо" (пробачте, що задовгий):

"На табличках, на штампах і печатках, у діловому листуванні й на сторінках періодичних видань ми читаємо слова землероб, землеробство, землеробський, але цих слів не знайдемо в нашій класичній літературі та фольклорі, не чуєм і в живій народній мові. Чому? Тому що ці штучні слова мають поряд себе давні українські, які цілком відповідають російським земледелец, земледелие, земледельческий, а саме: хліборóб, рільнúк, ратáй, хліборóбство, рільнúцтво, хліборóбський, pільнúчuй. Наведемо приклади з класики й живої народної мови: «Масюк любив хліборобство» (І. Нечуй-Левицький); «Мій батько - з діда-прадіда хлібороб, любив землю, з землі й жив» (із живих уст); «Чекає ратая, паруючи, чорнозем» (М. Рильський); «Ниво неорана, ниво несіяна... де твої ратаї? Де твої сіячі?» (М. Чернявський); «Дитина без школи, що рільник без поля» (Ю. Федькович).

До того ж слова землероб, землеробство створено невдало з двох складових частин - іменника земля й діеслова робити, тимчасом як тут, коли навіть визнати потребу створення нового слова, слід було б узяти дієслово обробляти, адже землероб не робить землю, як то виходить за аналогією до слів бракороб (той, що робить брак), дармороб (той, що робить дарма), а обробляє землю. Тим-то ці терміни, створені всупереч законам українського словотвору, так важко прищепити в живому мовленні. Водночас українське слово хлібороб не тільки й далі живе в устах народу, але його вподобали й освоїли в своїй мові росіяни (хлебороб, а також хлопкороб тощо).

Творці й прибічники слів землероб, землеробство, не заперечуючи, що, коли йдеться про вирощування хлібів, краще користуватись іменниками хлібороб, хліборобство, запитують: а як обійтись без слова землеробство, коли маємо діло з вирощуванням технічних культур? Адже є країни, де хліб не сіють. Відповідь на це дає наш Українсько-російський словник АН УРСР, пояснюючи значення слова рільництво: 1) полеводство, 2) земледелие, - й наводить слушну ілюстрацію: «...пpoґpec техніки в сільському господарстві виявляється по-різному, залежно від системи сільського господарства, залежно від системи рільництва».

На жаль, широковживане в нашій поезії слово ратай майже зникло з нинішнього вжитку".

Що ж до решти змін, вони спричинені з тим, що українська література, навіть наукова, не конче має рябіти чужими словами. Це не тільки моя думка, але й причина появи самого сучасного українського літературного зразка. Проте я вирішив усе ж таки відмовитися від виправлення чужих статей: по-перше - тому, що деякі автори можуть незадоволено сприйняти такі зміни, а по друге - тому, що всі статті одній людині виправити просто несила. Натомість я маю намір зосередитися на написанні статей про сучасну українську літературну мову - її засади, відмінні від російської мови риси, сучасний стан, потребу в змінах (подаючи й причини таких змін) та утворення сучасної термінології.

Перший такий допис, Засади сучасної української літературної мови (хоч і незавершений), я вже вніс до Вікіпедії. Якщо хочете, читайте його та мої подальші дописи та вирішуйте для самі себе, що й до чого.

Ще раз перепрошую - на випадок, якщо Ви сприйняли мої зміни за неналежні чи за образу.

Cl 16:43, 10 Черв 2005 (UTC)