Обговорення:Яр

Не варто говорити "пухкі" гірські породи. Пухкі - це такі як пух. Вони звичайно трапляються, але рідко і не у даному випадку. Краще казати "крихкі" - бо вживаючи цей термін, ми маємо на увазі те, що означені породи легко руйнуються, розкришуються. До того ж "пухкі" є калькою з російської мови: рихлиє - пухкі (бо розрихляти - розпушувати).

Не знаю, чому користувач Helgi намагається прибрати лід з переліку джерел водотоків для утворення ярів. Лід і льодовики різні речі.

І останнє: долини мають форму, а не переріз. Переріз буває у науковців, на папері у вигляді схеми, профілю, малюнку.

1)Доброго дня 2)от і познайомились 3)будьте ласкаві, пане Домаранський, підписувати свої пости (це не моя примха, тут так прийнято) 4)стосовно вживання термінів пухкі і крихкі для незцементованих четвертинних порід - погляньте до російсько-українського геологічного словника. Можете почитати статтю тут Пухка гірська порода. Крихке - скло, чавун, бетон, порцеляна тощо, а пісок, глина, гравій - пухкі, незцементовані. Не плутайте крихкість з незцементованістю 5)Ви абсолютно праві - лід і льодовик - різні речі. Але поясніть мені, як лід без льодовика (як джерела водотоку) може утворити яр глибиною хоча б 2 м? 6)Будь-яка форма рельєфу має "форму" - тобто подібність до певної тривимірної геометричної фігури: сфери, конуса, циліндра, піраміди, призми, куба тощо. І коли пишуть про форму долини - то мають на увазі насамперед поперечний переріз цієї самої долини: V-подібний, U-подібний, чи інший. 7) Вкажіть, будьте ласкаві, джерела до даних у табличці. З найкращими побажаннями співпраці на розлогих теренах Вікі --Helgi (обговорення) 09:58, 5 травня 2012 (UTC)

Зауваження щодо форми. Саме «мають на увазі», тобто «три пишемо - два розуміємо». Долина V-подібної форми. Нічого зайвого додавати про перетин не потрібно. Небачу щоб пан Хельгі щось прибирав про кригу як джерело, та й не потрібно, бо в мерзлотній зоні саме вона, а не сніг є джерелом ерозійних весняних водотоків.--Dim Grits 15:17, 5 травня 2012 (UTC)

Доброго дня! Перепрошую сердечно, за непідписаний раніше пост. Я тут новенький, тому не про все знаю. Стосовно "крихкі" та "іще якісь". Визнаю, абсолютнедомінування терміну "пухкі". Але ж геологічні словники пишуть (а частіше, - писали) геологи (люди). Мені здається "крихкі" точніше відображає стан гірських порід про які йдеться. Тут питання асоціацій у людини непідготовленої (для якої, власне і пишуться "легкі" вікі-статті). "Зцементовані" - асоціація з цементом (це дезорієнтує). "Пухкі" - пух (те ж саме). А яка дезорієнтація від "крихкі"? Не знаю. То чи варто іти слідом за "авторитетами", коли це заплутує? У цьому ж контексті розлами - розломи. Я вже десь зазначав (знову без підпису :(): ламати - то ж розлам; російською: ломать - разлом. Іще раз перепрошую, за недотримання правил та і все інше. Ваш Domarans. І ще про кригу. Не тільки в мерзлотній зоні, а й у наших широтах на плакорах (привододільних рівнинах) тане не лише сніг, а й лід, що накопичується в лощинах. Звідси - яри. Останнє. Табличка не моя, а від попередніх редагувань. Ніц про неї не знаю. Тепер все. Сподіваюсь на розуміння.

Походження слова

Якщо слово "яр" походить начебто з тюрської чому на російську воно перекладається як "овраг". Просто у радянський період і період Московської імперії дуже полюбляли пояснити відмінність української мови від російської способом іноземного впливу. Aleksandr Grigoryev (обговорення) 17:43, 17 грудня 2023 (UTC)

Чогось у інших мовах тюрського світу слово "яр" не простежується. По-татарськи воно "Çoqır", по-казахськи теж не схоже на "яр" (жыра). Писати тюрські слова латинськими літерами це одне, а тлумачення на доступній мові інше. Пояснення етимології у цій статті дуже слабоньке і по принципу "ну бо так кажуть". Aleksandr Grigoryev (обговорення) 17:52, 17 грудня 2023 (UTC)