Обговорення:Чингісхан

Стаття «Чингісхан» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей. Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту.

Статтю «Чингісхан» поліпшено в рамках місячника покращення необхідних статей 3 (10 березня 2012 року — 10 квітня 2012 року)

Рік	2010	2011	2012
Переглядів	2972	5361	8717

Переклад з англійської

За браком вільного часу зараз маю проблеми з перекладом. Якщо будь-хто має бажання продовжувати переклад статті з англійської мови, прошу писати мені за адресою boghdan@inbox.lv і я вам надішлю оригінальний текст.
Заздалегідь дякую.

— Це написав, але не підписав, користувач Boghdan (обговорення • внесок).

Чингізхан чи Чингісхан

Все таки Чингізхан або Чингісхан? Гугл дає приблизно однакові результати. --Darvin 00:45, 10 грудня 2007 (UTC)

Чингісхан — за програмами вступу на істфак КНУ Шевченка. Але чомусь пишемо Чингізіди... -- Alex K 04:45, 10 грудня 2007 (UTC)

В статті однозначно варто згадати всі варіанти. Про "правильний" говорити не приходиться, оскільки в різних документах ординської і наступних після неї епох в якості імені першого ординського царя використовувались різні варіанти цього імені, більшість з яких мають відповідники в мовах народів Степу і Орди. Крім того вони породили численні транскрипції, в т.ч. - Чингиз, Чингіз, Чингіс, Чингис, Шингис, Дженгіз і т.д. і т.п. Мені особисто до вподоби Чингіз (Чингиз), яке найчастіше і вживається, як найбільш відповідаючий українській вимові (спробуйте вимовити слова киргис і киргиз - останнє мабуть більш звучить). І не Чингізхан, а цар Чингіз (оскільки -хан - приставка при імені правителя, як напр. Батий-хан - хан (князь, царевич, цар) Батий. А цар - тому що в староруських літописах він іменується саме так, а створена ним держава - царством. І на фоні інших царств того часу вона ніяк особливо не виділяється. Це вже потім історики спеціально запровадили термінологію "хан", щоб виділити цей період з загального ходу нашої історії. Serge-kazak (обговорення) 11:31, 6 лютого 2013 (UTC)

В українському правописі 2012 року вживаєтся Чингісхан (на стор. 133).--Анатолій (обг.) 12:59, 6 лютого 2013 (UTC)

Ну знаєте. Українській правопис не повинен заважати україномовним же науковим дослідженням. Дослідник в цьому питанню має право не погодитись з правописом. Це те саме, що стверджувати, що раз зараз по звичці вживається назва Монгольська імперія, старі літописні руськомовні назви царство Татарське і царство Ординське є заборонені до вживання. Назви Чингізхан і цар Чингіз вживаються в джерелах і дослідженнях і не лише україномовних - цього вже цілком досить. Правопис - це рекомендація, а не обов'язкова норма, слава Богу. До речі з етером і ефіром чи Європою чи Европою теж саме - одним до вподоби один варіант, іншим інший - в результаті де факто нормою стає вживання цих слів і назв у якості синонімів. Serge-kazak (обговорення) 11:07, 7 лютого 2013 (UTC)

оригінальний дослідник — так, може не погодитися. багато хто тут із деякими пунктами правопису не погоджується. але… дотримуються. бо треба було домовитися як писать — нічого БІЛЬШ авторитетного нема. тому якщо є сумніви — саме правопис є нормативнішим у Вікіпедії --アンタナナ 07:30, 4 березня 2013 (UTC)

багато сучасних нововведень у правописі грубо порушують розмовну норму. в т.ч. всілякі етери, Чингісхани, Европи, европейці і т.д. новий правопис приймали не враховуючи громадську (і мою в тому числі) думку. основа українського правопису - вимова. здавна говорили і писали Чингіз, в цьому плані я притримуюсь традиції і маю право. Serge-kazak (обговорення) 21:33, 19 березня 2013 (UTC)

Чингізіди vs. Чингізови (Чингізовичі)

Стосовно Чингізідів - це теж науковий новояз західноєвропейського походження. В старих джерелах нащадки засновника Орди іменуються як ординські царевичі (що відображає той факт, що всі вони мали право на престол у царстві Ординському), оглани-улани (сини з татарської), торе (у казахів) або Чингізів рід чи Чингізові нащадки. Тому закінчення Чингізіди для мене звучить так же дико і неприродньо як і закінчення Рюрикіди замість Рюриковичі чи Гедимініди замість Гедиміновичів. По суті це греколатинський науковий суржик, який засмічує нашу мову. Якщо конструювати назву роду за руською літописною і документальною традицією по аналогії з вже існуючими (Рюриковичі, Гедиміновичі чи там Годунови, Уланови і т.д.) матимемо основні два варіанти - Чингізовичі або Чингізови (так само Батиєвичі або Батиєви, Джучієвичі або Джучієви і т.д. і т.п.). Є пропозиція все таки берегти і відроджувати вікові стандарти нашої мови там де це можливо. Serge-kazak (обговорення) 11:39, 6 лютого 2013 (UTC)

Нащадки царя Чингіза

Нащадками Чингізхана є багато відомих і благородних людей держав, які виникли на землях колишньої Монгольської імперії, Великого Степу. Зокрема серед його нащадків зустрічаємо представників багатьох відомих російських, українських, молдавських і румунських родів. Відповідно до середньовічних джерел до його нащадків належать такі визначні постаті як Іван Грозний, а також представники шляхетних руських родин, які у XVI ст. дали перших отаманів Війська Запорізького - князів Глинських, Острозьких, Вишневецьких, так само як родини Ружинських і Дашкевичів [Джерело?] . Загалом нащадками Чингізхана в сучасному світі себе вважають близько 50 000 000 чоловік, які проживають переважно в регіоні Великого Степу, зокрема в Середній Азії.

Великі князі московські, починаючи з Івана Калити і майже все столбове дворянство царства Руського - нащадки ординського царя Чингіза?

Судячи з усього так і це варто відобразити в статті про царя Чингіза. Його нащадками є далеко не тільки татари, але й великороси та українці (князі Глинські - через жінку темника Мамая, їх родоначальника):

"Батыю наследовали Сартак (приверженец христианства, названный брат Александра Невского), Тукан, Абукан и Улагчи. Дочь Сартака была за Глебом Васильковичем; дочь Батыева внука Менгу-Тимура — за св. Фёдором Чёрным; от этих двух браков произошли князья белозерские и ярославские, соответственно. Таким образом, можно проследить происхождение от Батыя (по женской линии) почти всего русского столбового дворянства.

Глеб Василькович в 1257 году ездил в Орду с братом своим Борисом и там женился на дочери хана Сартака, внучке Батыя, названной в крещении Феодорой, и в том же году возвратился в Ростов; «и бысть в Ростове радость велика о Глебове приезде».""

Serge-kazak (обговорення) 11:19, 6 лютого 2013 (UTC)

а це звідки? --アンタナナ 19:18, 3 березня 2013 (UTC)

з руських літописів. Serge-kazak (обговорення) 21:34, 19 березня 2013 (UTC)

• На жаль, у руських літописах не знайдено. Вкажіть, будь-ласка, у якому саме літопису (у яких), та на якому листі (сторінці). — Юpiй Дзядuк (о • в), 20:56, 20 березня 2013 (UTC).

Родові списки монголів

Стосовно родових списків монголів - не треба так вже їм довіряти і подавати як достовірне джерело. Адже сам різноплемінний ординський військовий народ, який нам відомий як "татари", "монголи" а також "козаки-казахи" виник саме в результаті діяльності царя Чингіза і його прихильників. До цього часу більшість степових родів і племен, які стояли біля початків цього військового народу були неписьменними. Тому надавати перевагу саме "монгольсько-китайським джерелам" перед староруськими літописами чи там літописами перськими, хорезмськими, арабськими і т.д. - імхо не варто. А між ними подекуди існують досить таки серйозні розбіжності як в трактуванні походження царя Чингіза так і його діяльності, що часто прямо пов'язано з політикою як того так і наступних періодів (чи трактувати його як загарбника чи як державотворцю), а також ординською спадщиною, на яку в тій чи іншій мірі мають право всі народи нашого багатонаціонального регіону. Serge-kazak (обговорення) 11:48, 6 лютого 2013 (UTC)

Соціальна політика і вплив на формування козацтва

У статті хоча б кількома словами варто зазначити, що створення царем Чингізом багатонаціонального Війська-Орди здійснило в т.ч. вплив на формування Війська Запорізького, а отже і інститутів сучасної української державності. Як приклад можна навести принцип загальної рівності всіх громадян суспільства перед Богом і царем (тобто сучасною мовою - державою і законом) або всім відомі звичаї гостинності і побратимства у козацьких військах, які мають пряму спадкоємність до принципів степового звичаєвого права впорядкованого і узагальненого саме в часи правління царя Чингіза в його всесвітньовідомому Степовому Законі-Ясі:

"Более того, Яса воспрещала кому бы то ни было есть в присутствии другого, не разделяя с ним пищу. В общей трапезе ни один не должен был есть более другого"

"Но самым значительным нововведением надо считать закон о взаимопомощи, точнее - взаимовыручке. Обыватель, городской, деревенский или степной, охотно признает запреты, ограничивающие его свободу, но не может даже представить, что он кому-то чем-либо обязан, особенно если он не видит в этом выгоды. В этом принцип конвиксий."

http://gumilevica.kulichki.net/ARGS/args420.htm

Serge-kazak (обговорення) 11:57, 6 лютого 2013 (UTC)

Тимофій з роду Кият (непідтверджена версія про походження Чингізхана)

Стверджується, що майбутній отаман Великого Війська Степового Темуджин походив з відомого степового половецького християнського роду Кият і християнські імена його і його батьків були спотворені (неправильно передані) у вимові степових народів:

• Темуджин - Тимофій (Тиміш, Тимоша, Тимоха).
• Єсугей (батько) - Ісакій
• Оєлун (мати) - Олена

• http://www.proza.ru/2011/03/11/608

Казахська версія

Весь розділ — набір казок в стилі Задорнова. І назва "джерела" ("История Казахстана") натякає. Kozubenko (обговорення) 10:52, 7 грудня 2020 (UTC)