Обговорення:Соціальна дезадаптація

Дезадаптація (лат. префікс de... або фр. des... - зникнення, знищення, повна відсутність і adapto - пристосовую) - термін, що протилежний адаптації.

Ознаки дезадаптації людини:

• об'єктивні: зміна поведінки людини у соціальній сфері, її невідповідність своїм соціальним функціям, патологічна трансформацію поведінки.
• суб'єктивні: психоемоційні зрушення в особистості - від негативно забарвлених переживань до клінічно виражених психопатологічних синдромів.

Види дезадаптації щодо середовища:

• шкільна(характерна для учнів початкової школи, які не не розуміють класно-урочні вимоги, у яких не складаються дружні відносини з однокласниками, позитивні взаємини з одноліками);
• сімейна (в умовах створення нової сім'ї, в умовах прийомних дітей і т.д.);
• інші.

Види дезадаптації людини часові:

• тимчасова дезадаптированностъ: порушення балансу між особистістю та середовищем, що породжує адаптивну активність особистості;
• стійка ситуативна дезадаптированностъ особистості: відсутність у особи механізмів адаптації, наявність бажання, але невміння адаптуватися;
• загальна стійка дезадаптированностъ: стан перманентної фрустрированності, активізує патологічні захисні механізми.

Література

• Налчаджян А. А. Социально-психическая адаптация личности (формы, механизмы и стратегии). Ереван: АН АрмССР, 1988. С. 43-65.
• Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.