Обговорення:Слов'янські мови

Найсвіжіший коментар: В.Галушко у темі «Класифікація» 6 років тому

Статистика

ред.
Рік 2010 2011 2012
Переглядів 7502 10652 13735

Виправлення недоліків

ред.

Мапа має ряд недоліків. Чи автор може виправити? Балтійське море. Також варта перекласти Adriatic Sea та Distribution.--Bryndza 02:21, 23 серпня 2006 (UTC)Відповісти

Також у легенді болгарська та македонська мови не відповідають кольорам.--Oleksii0 02:32, 23 серпня 2006 (UTC)Відповісти

Староцерковнослов'янська мова

ред.

Я вважаю староцерковнослов'янська мова не належить до цієй статті. По-перше це тільки староболгарська мова, і болгарська мова згадується раніше. По-друге за межами Болгарії староболгарська мова не використовувалась як розмовна. Tigga 06:18, 23 серпня 2006 (UTC)Відповісти

{[mova bilykh khorvativ]}

ред.

Що б це значило [у тексті]??--Albedo 08:14, 25 жовтня 2010 (UTC)Відповісти

розділ класифікація

ред.

Цей розділ не уповні в’яжеться зі схемою-шаблоном. Необхідно уточнити--Albedo 10:33, 25 жовтня 2010 (UTC)Відповісти

Слов'янські мови 1997. ?

ред.
  • Слов'янські мови !
  1. http://www.ethnologue.com/subgroups/slavic
  2. http://www.loc.gov/standards/iso639-2/php/code_changes.php
  3. http://www.nationsonline.org/oneworld/european_languages.htm

Класифікація

ред.

Видається сумнівною класифікація мов на основі географічного фактору.

Так, у "Український тиждень. Правда про походження української мови [№ 39 (256). Спецвипуск] (2012)" йдеться зовсім про іншу близькість української мови.

За 32 ознаками з 40 українська мова відмінна від російської. Більше того, названі риси української мови не просто відрізняють її фонетику від російської: більшість їх водночас єднають її з рештою слов'янських мов. З-поміж 82 специфічних рис мови виключно українськими є 34; ексклюзивних українсько-білоруських 4, українсько-російських – жодної; аналогій, водночас спільних в української з іншими мовами: верхньолужицьких і білоруських по 29, нижньолужицьких 27, полабських 19, словенських 18, російських 11. Показово, що решта слов'янських мов (половина: 7 з 14) має з українською по 20-21 спільній риси на півдні і по 22-23 спільні риси на заході, що достатньо унаочнює справжні історичні зв'язки української мови та її справжнє місце в колі слов'янських мов. Де ж тут підстави для існування єдиною «східнослов'янської» групи мов між росіянами та українцями? Джерело: http://spadok.org.ua/mova-i-pysemnist/istoriya-pochodzhennya-ukra-nsko-movy © СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

З повагою, --Zheliba (обговорення) 10:18, 26 червня 2018 (UTC)Відповісти

На жаль, не АД з погляду мовознавства. Наводяться твердження про спільні риси, а які саме ці риси, не уточнюється. У провідних українських мовознавців сучасності класична схема залишається основною, цю думку поділяють і інші європейські вчені. За списком Сводеша — до української найближчою є білоруська, на другому — російська, на третьому — польська, що цілком узгоджується зі схемою. З погляду граматики більшість українських діалектів не можуть бути більш спорідненими з західнослов'янськими чи південнослов'янськими, бо: 1) як у всіх східнослов'янських у ролі минулого часу виступає скорочений перфект, а не повний перфект, як у західнослов'янських, чи система минулих часів у південнослов'янських; 2) не вживається форма дієслова «бути» в теперішньому часі; 3) система відмінювання імен близька до білоруської і російської (відмінності полягають у наявності кличного відмінка, 4-й відміні і рефлексах другої палаталізації в давальному і місцевому відмінках, закінченні -ові в давальному, збереженні закінчень -и в множині чоловічого роду), між українським і польським відмінюванням розбіжностей набагато більше; 4) відсутні родові форми множини прикметників. З погляду фонетики українська взагалі унікальна, стоячи осторонь від інших слов'янських, бо: 1) фонеми [і] та [ы] злилися в [и], незвичайну для слов'ян фонему (хоча подібне злиття [і] та [ы] відбулося й в південнослов'янських, протиставлення [і] та [и] нема більше ніде); 3) прогресивна асиміляція приголосних замість регресивної (укр. бджола проти пчела, пчала, пщола в інших слов'янських); 4) відсутність оглушення дзвінких, на відміну від російської і польської; 5) екання, на відміну від білоруської, російської і польської, деяких сербських діалектів; 6) перехід ятя в [і] (окрім української, це спостерігається тільки в деяких сербських і північноросійських діалектах); 7) ікавізм [о] (нема більше ніде). Решта фонетичних рис ідентичні білоруській і російській: 1) перехід *ь в [е], а *ъ — в [о] (у більшості південнослов'янських обидва редукованих дали [а], у західнослов'янських — [е]); 2) повноголосся; 3) перехід початкового *je в [о]; 4) спрощення суфікса *dl; 4) перехід малого юса в [я], а великого в [у]; 5) перехід йотованих [д], [т] в африкати [дж], [ч] (а не в [дз], [ц], як у західнослов'янських). З лексики українська (як у білоруська) дещо зближається зі західнослов'янськими мовами, відрізняючись від російської. Але слід мати на увазі, що багато в чому це є не наслідком більшої спорідненості, а ефектом мовного союзу української, білоруської і польської мов. З погляду фонетики польська настільки ж близька до російської, як до української (їх об'єднують такі риси, як єкання, оглушення дзвінких, йокання, протиставлення [і] та [ы], відсутні в українській мові). Деякі зі спільних слів у польській і українській є насправді полонізмами, деякі (mowa, hodowla) — українізмами, тому робити висновки з цієї тотожності важко. Здається, в користувача Храбръ була цікава таблиця лексем східноукраїнських і західноукраїнських варіантів української мови. Він також давав пояснення щодо їхнього походження, відділяючи питомо українські форми від зросійщених і спольщених. Взагалі, не слід зловживати полонізмами, заміняючи полуниці на трускавки, а сковороду — на пательню (був же філософ з таким прізвищем в нас, а не в росіян!), даючи псевдовченим з Одеси й Москви привід звинувачувати нас у «создании мовы порчей русского языка польским». Про спорідненість мов можна прочитати в Ю. Шевельова, у журналі «Мовознавство». Газети мало заслуговують довіри, хоча б тому, що досі багато україномовних газет створюють перекладом російськомовних (помилки можуть вказувати на неграмотний переклад), наукові ж статті принаймні пишуть по-українськи. Головне, триматися в рамках наукового методу. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 11:51, 26 червня 2018 (UTC)Відповісти
Повернутися до сторінки «Слов'янські мови»