Обговорення:Православна російська церква

Ця стаття є частиною Проєкту:Релігія (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з релігією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Релігія.
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про релігію! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Релігія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Актуальні завдання: Статистика відвідуваності статті «Православна російська церква»

По поводу последних правок. Хочу напомнить, что такое вандализм: "явно шкідницьке долучення, видалення чи зміна вмісту, скоєне зумисне з метою скомпрометувати достовірність і авторитетність енциклопедії. В основному вандалізм виявляється в заміні вмісту якісних статей на лайки, графіті чи інший зміст, який абсолютно не має стосунку до теми статті. Внесення неправильних змін через щиру хибність поглядів вандалізмом не є". Не нужно принимать за вандализм мнение, с которым Вы не согласны. ~ Чръный человек (обговорення) 14:25, 2 липня 2012 (UTC)

Теперь касаемо изменений. Слова "духовне відомство" я убрал. Уже говорилось, что понятия "Православна російська церква" как одно из названий церкви и "духовное ведомство" (или "ведомство православного исповедания") не тожественны, хотя и связаны [1]. Храм Христа Спасителя в Москве в 1922 году был захвачен обновленцами и использовался ими до его закрытия и разрушения. На русском языке в церкви тогда не служили (по крайней мере мне таких случаи не известны), были лишь попытки приблизить церковнославянские тексты к литературному языку. Не могу согласиться с тем, что церковь была ликвидирована. Всё-таки её глава митрополит Сергий (Страгородский) находился на свободе и церковью управлял. К тому же были действующими на 1939 год около сотни православных храмов на территории СССР. В более ранний и более позний периоды число храмов было больше. ~ Чръный человек (обговорення) 14:46, 2 липня 2012 (UTC)

"Чорній людині" - ознайомтесь з дослідженням російських істориків: "Русская Православная церковь в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг.", там є інформація, що на передодні радянсько-німецької війни (1941-1945 рр.) ПРЦ мала 3572 храми, причому дев'яносто відсотків їх знаходилися на щойно, протягом 1939-1940 рр., захоплених територіях - Галичини, Волині, Буковини, Молдови, Західної Білорусії. [2]. Вже у 1938 році на території СРСР не було жодного православного монастиря. А за рік їх стало 64 - знову ж таки, завдяки "визволеним територіям". У радянській Білорусі не залишилося жодної діючої церкви.

Для порівняння, на початку ХХ століття на території Росії було 49082 православних храми + 23593 каплички + 828 монастирів + 245 духовних навчальних закладів. Вся ієрархія ПРЦ в передвоєнні роки - це два митрополити (у Москві та Ленінграді) та два єпископи. На весь Радянський Союз! П.М. Велике прохання, писати «нє на язікє», а мовою.--V.ost (обговорення) 19:28, 2 липня 2012 (UTC)

Дело в том, что упомянутые два митрополита и два епископа, а именно: Патриарший Местолюститель митрополит Сергий (Страгородский), митрополит Ленингрсдкий Алексий (Симанский), митрополит Киевский Николай (Ярушевич) и архиепископ Сергий (Воскресенский) - это епископы, сохранившие в период с конца 1937 - 1939 годов регистрацию в качестве "служитлей культа". Но ими епископат Московского Патриархата не ограничивался. Примерно около 10 епископов тогда находились на свободе и служили как настоятлеи храмов либо были в тюрьмах и ссылках. Кроме того, на тот момент вне СССР находились три епископа, подчиняющиейся митрополиту Сергию: митрополит Токийский Сергий (Тихомиров), Патриарший Экзарх Северной Америки архиепископ Вениамин (Федченков) и архиепископ Виленский Елевферий (Богоявленский) с подчинёнными им приходами. Кроме того, глубоко неверно судить о церковной жизни в СССР только по колличеству легальных приходов. Здесь описаны и нелегальные "сергианские" приходы: протоиерей Глеб Каледа, восемнадцать лет совершавший подпольное священническое служение, находясь в юрисдикции Русской Православной Церкви Московского Патриархата, писал: «Храмы закрывались, но появлялись катакомбные церкви. Они были двух типов: одни не признавали местоблюстительства митрополита Сергия, а другие признавали, а сам митрополит Сергий одной рукой подписывал свои декларации, а другой рукой посвящал ставленников для подпольных храмов». Всё это не даёт возможности говорить об "фактическом уничтожении" Русской православной церкви в СССР в конце 1930-х годов. ~ Чръный человек (обговорення) 09:51, 11 вересня 2015 (UTC)

Назва статті не відповідає змісту. Тут має бути стаття про синодальний період

Стаття стверджує, що для церкви з 1448 до 1922 офіційною назвою була ПРЦ, проте це не так. Це лише одна з назв, не сама популярна, що застосовувалась в синодальному періоді. На ранішій період її застосовувати немає підстав. Доцільно створити дві окремі статті про патріаршій та про синодальний періоди. Якщо розділити цю статтю, то можна отримати дві заготівлі під майбутні статті, оскільки поки стаття слабо наповнена змістом. --Юровский Александр (обговорення) 08:55, 30 березня 2024 (UTC)

Так званий "синодальний період" є штучною назвою, яка взагалі не використовувалась в імперський час. В імперських джерелах ця держконтора (вєдомство государствєнного ісповєданія) частіше всього іменується саме ПРЦ.

Посилання на "оплот русскомірія" Ведомство православного исповедания. --V.Ostap (обговорення) 16:41, 1 квітня 2024 (UTC)

"Синодальний період" термін, прийнятий у істориків, на який є багато джерел. "Київська Русь", "Візантійська імперія", "середньовіччя" - цими термінами теж не користувались їхні сучасники, але вони цілком наукові. Назва Православна російська церква застосовувалась у помісному соборі 1918, але не схоже, що вона була однозначною назвою для церкви в синодальний період, тим більше раніше. Якщо ви хочете зберегти статтю нерозділеною, то її треба перейменувати в "Російська православна церква з 1448 до 1922", хоча сама такий період не висвячується як єдиний в традиційній літературній схемі. Якщо ви хочете її зберегти для статті в сучасному вигляді, то вам треба знайти кілька авторитетних джерел, що вона застосовувалась у всіх означених періодах (особливо до 1700), бажано взагалі знайти огляд історичних назв для російської церкви. --Юровский Александр (обговорення) 17:52, 1 квітня 2024 (UTC)

З чого ви взяли, що на теринах Московщини взагалі існували уставлені назви їхньої церкви, та особливо смішно, коли еллінську назву "росія" без приставки "велико" ліплять на це створіння. --V.Ostap (обговорення) 19:36, 12 квітня 2024 (UTC)

якщо назва ПРЦ не застосовується до церкви до 1700 року, то назва в поточному вигляді для періоду з 1448 є оригінальним дослідженням, розумієте. Мова про назву в історичних джерелах, а не про самоназву. Тому треба або знайти джерела, або перейменувати статтю. Найкраще - розділити статтю на дві, як це звичайно роблять в періодизації історії РПЦ. --Юровский Александр (обговорення) 20:49, 12 квітня 2024 (UTC)

Міркую, що дата створення ПРЦ в 1721 році влаштовує всіх. --V.Ostap (обговорення) 06:14, 13 квітня 2024 (UTC)

Так, дякую. Але дані про історію до цієї дати (це більша частина тексту) треба перенести в іншу статтю. Думаю, що то має бути стаття про перший патріаршій період (1589 - 1700), а все, що раніше, кинути в розділ про передісторію. --Юровский Александр (обговорення) 06:31, 13 квітня 2024 (UTC)

@V.Ostap: вище ми погодились, що назва Православна російська церква не може застосовуватись до періоду до 1700 року. Весь матеріал, що стосується періоду до 1700 року, перенесений в окрему статтю Патріарший період Російської православної церкви (1589—1700), ваш текст збережений. Тож ваша остання правка незрозуміла. --Юровский Александр (обговорення) 05:47, 28 квітня 2024 (UTC)