Обговорення:Павличко Дмитро Васильович
| Ця стаття є частиною Проєкту:Українська література (рівень: невідомий) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Українською літературою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| ??? | Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Українська література. | |
Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Українська література» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із українською літературою.
| ||
Щодо "переслідування" В. Стуса та інших ред.
Користувач:Tirthika вставив посилання на фальшивку з комуняцької газети «Товарищ», ч.3, за 1993 рік (http://www.gazeta-nd.com.ua/i/ci/119116405046ffb892770c6.jpg). "На газету було подано до суду, експертна перевірка встановила фальшивку, газета надрукувала вибачення і виплатила В. Яворівському 1 млн. купонів відшкодування." [1]. Тому цей наклеп було вилучено зі статті. --Gutsul 07:12, 18 березня 2010 (UTC)
Щодо двох облич, або не проведеної люстрації для Павличка ред.
Ось кілька віршів Дмитра Павличка, де він активно ненавидить всю українську діаспору і діійсність українства. Чому він досі популярний? Чому в кожного українця немає власної люстрації на пристосуванців і зрадників?
Сонце сходило, як жар, багряне Мов нагріте від вогню боїв, І на Схід дивились галичани, На Москву дививсь в надії Львів(!!!) Кров'ю галицька земля полита, Вся--неначе згарище одно; А у львівського митрополита гості п'ють за форера вино. А що перший з них--то із гестапо. У кашкеті з черепом сатрап, А що другий--то слуга від папи, А що третій--то з тризубом раб. Глухо стукнулись важкі бокали, Піднялися вгору, повні вщерть. За народне горе випивали Разом єзуїт, бандит і смерть....
Під Нью-Йорком табори військові Синьо-жовті мають прапори.
Як убити, з кров'ю, чи без крові, вишкіл там ведуть професори.
Всі вони, майстри удару в спину, вішальники, гангстери, збуї, в боротьбі за "вільну Україну" пропонують методи свої...
Боже мій, а хто це їхні учні, Хто вони, ці блідні юнаки? Чи вдихнули в них слова гадючні кравціви, стецьки, маланюки? Повзають вони, як хроби в глині, Подвиги замовчують сумні - Той дітей катрупив на Волині, Ну а той відзначився в Сонгмі... Дітваки діаспори гнилої, Вислухайте поклики мої: Ваші вчителі--то не герої, а звичайні вбивці й шахраї...
Виплюйте бандерівську блекоту, Вимийте зі свого тіла їдь, Не служіть ні гунові, ні готу, А самі собі ви послужіть.
Опубліковано...26 грудня 1989 року, в газеті "Радянська Україна".
ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА
Переяславська Рада починається знов. Не приїде Ульянов, не приїде Хрущов, Є хахли невмирущі, московитів нема - Позмітала в могили азіатська чума. Але Путін приїхав, мов колись Бутурлін, І жадає дзвонити в переяславський дзвін... Ми задзвоним, задзвоним, химородна маро, Ти почуєш, як грає і Дністер, і Дніпро, Як козацької крові гримить течія - Україна ніколи не буде твоя!
Ти почуєш, як дзвонить пшениця в блакить, Як Виговського шабля в Конотопі дзвенить, Як Мазепу ламає петровська орда, Як у Сеймі Червонім закипає руда. Як горять у Батурині крики дітей, Як сміється від горя у Полтаві Еней, Як Тарас піднімає державний клейнод, Як рабів дух свободи обертає в народ. Як на шиях тріщить тристалітня шлея, Україна ніколи не буде твоя!
Ми без тебе на Раду зберемося самі, І приїде Богдан у пошані й срамі, І розкаже, як нам за братерську любов Заплатили тюрмою, скреготанням оков. Ти почуєш,як дзвонять карпатські вітри, Як на площі гудуть не твої прапори: Хай встає Джугашвілі із гробу, як звір, Хай підписує зрадник яничарський папір. Хай згинається вдвоє хребет холуя - Україна ніколи не буде твоя!
В Переяславі Рада, ні, не Рада, а Суд: Всі облуди й полуди палахтять, як мазут, Прозріває на сонці наша доля сліпа. Під снігами Сибіру видно сотні УПА, Під полями Вкраїни - мільйони людей, Що від голоду спухли й обернулися в глей. Ти приїхав дзвонити, повертайся - й дзвони, Всіх царів піднімай з кам'яної труни, Дай орлові двоглавому голосок солов'я - Україна ніколи не буде твоя!
Атеїзм Павличка ред.
Нащо видаляються згадки про це? Він дійсно атеїст і його твори є в атеїстичних підручниках і хрестоматіях--Ffederal (обговорення) 21:48, 9 лютого 2013 (UTC)