Обговорення:Когабітаційність

Когабітація - співіснування центрів (балансів і дисбалансів) влади. Протистояння президента й урядового кабінету, або інститутів влади, коли ці інститути залежать один від одного. Залежність пояснюється, що ефетивне управління здійснюється у країні, коли законодавчий орган та президент веде діалог, приймає рішення, що задовльняють суб'єктів влади. Президент має право накладати вето, а парламент має можливість почати імпічмент президента. Когабітаціє є проблемою для країни, коли два чи більше інститутів не можуть поділити владу або дійти компромісу. Когабітація не є результатом конфлікту двох посадовців, а виходить із невирішеного конфлікту між двома посадовцями від двох опозиційних партій. Когабітація як протистояння та виявлення сильнішого, на основі вміння ведення інтриги в політиці.

Історія терміну. Використання терміну датується 1986-1988. Особливою рисою когабітації було те, що президент за умов опозиційної діяльності щодо нього парламентської більшості втрачав право впливати на призначення прем’єр-міністра і був змушений вносити на розгляд парламенту ту кандидатуру, яку йому пропонувала парламентська більшість. Залежність президента від різних факторів, як основа когабітації.

Згадування в літературі. Дж.Сарторі згадує у свої працях когабітацію, як ситуацію коли при об'єднаній більшості президент має більше впливу ніж прем'єр-міністр і конституцією, а при розколотій більшості прем'єр-міністра підтримує власна більшість.

Когабітація в Україні. Період влади В.Ющенко ситуація коґабітації охоплює період з 04.08.2006 і до 18.12.2007, коли парламентська більшість була сформована на основі Партії регіонів, а на чолі уряду був В.Янукович.

Розпочати обговорення про Когабітаційність

Почніть обговорення
Повернутися до сторінки «Когабітаційність»