Обговорення:Іщейкін Костянтин Євгенович
Плагіат під керівництвом пана ред.
Про всяк випадок переношу сюди трошки з сайту, де описується розслідування:
Для написання літературного огляду (с. 21–44) Наталія Ляховченко особливо не заморочувалася – ми бачимо в порівняльній таблиці, що її текст є просто комп’ютерним перекладом російського підручника з хронічного панкреатиту, який був надрукований у Москві в 2003 році (тому дуже смішно читати авторський початок абзацу, що «У сучасній літературі з’являється все більше наукових праць…»), російських статей і дисертацій, російських лекцій та російського підручника з хірургії підшлункової залози 1995 р., які були просто безсоромно «розведені» «лівими» посиланнями.
Але найбільше нас вразила подібність між текстом автореферату Н. А. Ляховченко та авторефератом (дисертацію у вільному доступі ми не знайшли) В. Вишневської (Вишневская Вера Анатольевна. «Нарушения углеводного обмена до и после хирургического лечения хронического панкреатита». Дисс... канд. мед. наук (14.00.27 – хирургия, 14.00.16 – патологическая физиология), Иркутск, 2008; завантажити автореферат можна тут).
Вступ, завдання дослідження, наукова новизна, частина отриманих результатів та всі практичні рекомендації – повна тотожність! Мало того, що Наталія Ляховченко безсовісно переписала чужий текст, якому вже 11 років, так вона ще й до чужих результатів додала, що це нібито вона виявила ці результати, отримала їх «в наших спостереженнях», та «нами встановлено». Нахабству просто немає меж!
---
Ось є така цікава російська дисертація: Чуева Татьяна Владимировна «Клинико-экспериментальное обоснование применения фторхинолонов в комплексном лечении острого панкреатита» (14.00.25 – фармакология, клиническая фармакология), Курск, 2005 (завантажити автореферат можна тут). Фторхінолони – це антибіотики, а тема дисертації О. Зацерковної – про антибактеріальну терапію гострого панкреатиту. О, вже стає гаряче! Тотожність тем нас заінтригувала, тепер порівняємо тексти.
І виявляється, що актуальність теми, мета й завдання дослідження, наукова новизна, практичне значення роботи та велика частина отриманих результатів – ретельно передрані з російського автореферату! І точно так само, як і її напарниця Наталія Ляховченко, наша героїня Олена Зацерковна до чужих результатів дописала, що нібито це вона їх отримала: «нами було досліджено», «нами було відзначено» та «нами було виявлено» (рожевим кольором відповідні місця виділені у порівняльній таблиці).
Але у вільному доступі немає дисертації В. Вишневської (2008), як немає і такої російської дисертації: Карчин, Олег Владимирович «Особенности течения хронического панкреатита с метаболическим синдромом» (Владикавказ, 2008). Тим не менш за допомогою сайту antiplagiat.ru, отримавши доступ до колекції російських дисертацій, можна знайти ще додаткові подібності в російськомовній анотації Н. Ляховченко (стор. 20 автореферату, або стор. 18 по неправильній нумерації авторки).
Чому з Наталією Ляховченко виникла така ганебна ситуація? Ну, можливо, тому, що коли в 2016 році вона була аспіранткою ВНМУ, то досліджувала зовсім іншу тему з іншим керівником. Ось сайт ВНМУ повідомляє про доповідь 7 квітня 2016 р. аспірантки Н. Ляховченко «Функціональні зміни у хворих на жовчно-кам'яну хворобу під впливом генетичних факторів», а науковим керівником зазначений доцент Г. І. Томашкевич. Перша наукова стаття і перші двоє тез про панкреатит з’явилися лише в 2017 р., а вже через два роки людина виходить на захист. До того ж серед заявлених праць, в яких «опубліковані основні наукові результати дисертації», статті №2 і №3 мають у заголовках інформацію про досліджуваний рівень фактору некрозу пухлин альфа, а насправді у тексті дисертації такого роду дані відсутні. Стаття №4 присвячена використанню плазмаферезу в лікуванні хворих на некротичний панкреатит, а в тексті дисертації про це ані слова. Стаття №5 – про маркери оксидативного стресу, а в тексті дисертації взагалі немає слова «оксидативний». Тобто маємо липові посилання на статті, в яких начебто опубліковані основні наукові результати дисертації, а насправді дисертація зовсім про інше. І залишаються лише статті №1 і №6, в яких можуть бути результати «проведених нами досліджень», але це потребує додаткового аналізу. І тоді дійсно, при цейтноті та відсутності належних публікацій де ж узяти матеріал, як не переписати звідкись готове? Ось така цікава річ.