Нічна зміна (збірка оповідань)
«Нічна зміна» (англ. Night Shift) — перша збірка оповідань американського письменника Стівена Кінга, опублікована в 1978 році[1]. 1979 року номінована на премію Локус та Всесвітню премію фентезі, а вже в 1980 році — переможець премії Балрог за найкращу збірку[2]. Багато найвідоміших оповідань Кінга опубліковані саме в «Нічній зміні».
_front_cover,_first_edition.jpg) | |
| Автор | Стівен Кінг |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | англ. Night Shift |
| Країна |  США |
| Мова | англійська |
| Жанр | жахи |
| Видавництво | Даблдей |
| Видано | лютий 1978 |
| Сторінок | 336 |
| Наступний твір | Чотири сезони |
Зміст
ред.| №
п/п |
Назва | Назва в оригіналі | Вперше опубліковано | Перекладач українською |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Доля Єрусалиму | Jerusalem's Lot | раніше не публікувався | |
| 2 | Цвинтарна зміна | Graveyard Shift | у журналі Cavalier, жовтень 1970 | |
| 3 | Нічний прибій | Night Surf | у журналі Ubris, весна 1969 | |
| 4 | Я дверний проріз (інша назва — «Чужими очима») |
I Am the Doorway | у журналі Cavalier, березень 1971 | |
| 5 | Чавилка | The Mangler | у журналі Cavalier, грудень 1972 | |
| 6 | Страхопуд | The Boogeyman | у журналі Cavalier, березень 1973 | |
| 7 | Сіра речовина | Gray Matter | у журналі Cavalier, жовтень 1973 | |
| 8 | Поле бою | Battleground | у журналі Cavalier, вересень 1972 | Андрій Минка |
| 9 | Вантажівки | Trucks | у журналі Cavalier, червень 1973 | |
| 10 | Інколи вони повертаються | Sometimes They Come Back | у журналі Cavalier, березень 1974 | |
| 11 | Сунична весна (інша назва — «Березневий виповзень») |
Strawberry Spring | у журналі Ubris, осінь 1968 | |
| 12 | Карниз | The Ledge | у журналі Penthouse, липень 1976 | |
| 13 | Газонокосар | The Lawnmower Man | у журналі Cavalier, травень 1975 | |
| 14 | Корпорація «Кидайте палити» | Quitters, Inc. | раніше не публікувався | Андрій Євса, для журналу «Всесвіт» № 1-2 (2006)[3] |
| 15 | Я знаю, що тобі потрібно | I Know What You Need | у журналі Cosmopolitan, вересень 1976 | |
| 16 | Діти кукурудзи | Children of the Corn | у журналі Penthouse, березень 1977 | |
| 17 | Остання сходинка драбини | The Last Rung on the Ladder | раніше не публікувався | |
| 18 | Чоловік, який любив квіти | The Man Who Loved Flowers | у журналі Gallery, серпень 1977 | |
| 19 | На коня | One for the Road | у журналі Maine, березень-квітень 1977 | |
| 20 | Жінка в кімнаті | The Woman in the Room | раніше не публікувався |
Подробиці
ред.Дана збірка це четверта книга Стівена Кінга, після «Сяйва» (1977 Doubleday) і п'ята видана книга в загальному (враховуючи «Лють», видану під псевдонімом Річард Бахман). У книзі переважна більшість з двадцяти оповідань вперше опубліковані в різних журналах, а саме: «Cavalier» впродовж 1970—1975; інші були опубліковані в «Penthouse», «Cosmopolitan», «Gallery», «Ubris», та «Maine». Оповідання «Доля Єрусалиму», «Корпорація „Кидайте палити“», «Остання сходинка» та «Жінка в палаті» вперше в цій колекції.
Фільми, ТВ, або театральні адаптації
ред.Після публікації «Нічної зміни», дедалі більша популярність Стівена Кінга, як автора бестселерів, а також успіх кіноадаптації Браяна де Пальми з фільмом «Керрі» 1976 року, студентські театри та кіновиробники почали масово подавати заявки на право зробити адаптації історій зі збірки. Тому Кінг розробив Доларову Політику, яка полягала в розгляди кандидатури потенційного режисера лишень за 1 $. У 1980-х роках, продюсер Мілтон Суботськи придбав права на шість історій з метою випуску фільмів і телесеріалу. Хоча Суботськи вже розпочав адаптацію творів Кінга («Котяче око», «Максимальне прискорення», «Іноді вони повертаються», «Газонокосар»), але телесеріал так і не був реалізований через конфлікти зі «Broadcast Standards and Practices».
Фільми
ред.- «Діти кукурудзи» (1984), Hal Roach Studios, Inc., режисер Фріц Кірш.
- «Котяче око» (1985), Діно Де Лаурентіс Продакшнз/Metro-Goldwyn-Mayer, режисер Левіс Теджуе.
- «Максимальне прискорення» (на основі «Вантажівки») (1986), Діно Де Лаурентіс Груп, режисер Стівен Кінг.
- «Нічна зміна» (1990), Paramount Pictures, режисер Ральф С. Сінгельтон.
- «Газонокосар» (1992), New Line Cinema, режисер Бретт Леонард.
- «М'ясорубка» (1995), New Line Cinema, режисер Тоуб Гупер.
Телебачення
ред.- «Інколи вони повертаються» (1991), Vidmark Entertainment, режисер Том Маклоглін.
- «Вантажівки» (1997) USA Pictures, режисер Кріс Томсон.
- «Поле бою» (2006) Turner Network Television, серія мінісеріалу «Кошмари та сновидіння: З історій Стівена Кінга»
- «Діти кукурудзи» (2009), випущено Sci Fi Channel.
Короткометражні адаптації
ред.- «Бугімен» (1982), режисер Джеф Шайро.
- «Учні кукурудзи» (на основі «Діти кукурудзи») (1983), режисер Джон Вудвард.
- «Жінка в палаті» (1983), режисер Френк Дарабонт.
- «Остання сходинка» (1987), режисери Джеймс Коул та Деніел Торн.
- «Газонокосар» (1987), режисер Джим Ґоніс.
- «Нічний прибій» (2001), режисер Петер Салліван.
- «Сунична весна» (2001), режисер Давид Лінлер.
- «Я знаю, що тобі потрібно» (2004), режисер Шон С. Лелос.
- «La Femme Dans la Chambre» («Жінка в палаті») (2005), режисер Демієн Марік.
- «Бугімен» (2005), режисер Грехем Різ.
Цікаві факти
ред.- Вступ до збірника було написано Джоном МакДональдом — улюбленим письменником Кінга.
- В цьому збірнику Кінг вперше використовує пролог. Він пише його в дружньому, навіть панібратському стилі («Поговорімо. Ви і я. Поговорімо про страх…», англ. «Let's talk, you and I. Let's talk about fear»). Надалі це стане «фірмовим стилем» автора.
Переклади українською
ред.- Стівен Кінг. Поле бою: оповідання (переклад з англійської: Андрій Минка). Увійшло до збірки «У сріблястій місячній імлі». Упорядник: Михайло Слабошпицький; художник: Костянтин Сулима. Київ: Веселка, 1986. 320 стор.
- Стівен Кінґ. Кинь палити!. Переклав з англійської: Андрій Євса. Київ: журнал «Всесвіт», 2006, № 1-2 стор. 127—139
Примітки
ред.- ↑ Stephen King | Night Shift. stephenking.com (англ.). Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ Night Shift. Isfdb.org.
- ↑ Зміст журналу Всесвіт за 2006 рік – Журнал «Всесвіт». www.vsesvit-journal.com. Процитовано 29 травня 2023.