Ніхто не дізнається (фільм, 2004)
«Ніхто не дізнається» (яп. 誰も知らない, Даре мо сіранай, англ. Nobody Knows) — японська драма 2004 року режисера та сценариста Хірокадзу Корееди, знята на основі реальних подій, що мали місце в Японії у 1988 році[2].
Ніхто не дізнається | |
|---|---|
| 誰も知らない | |
 Постер фільму | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Хірокадзу Корееда |
| Продюсер | Хірокадзу Корееда |
| Сценарист | Хірокадзу Корееда |
| На основі | реальних подій[en] |
| У головних ролях | Юя Ягіра Аю Кітаура Хіей Кімура |
| Оператор | Ютака Ямасакі |
| Композитор | Ґонтіті |
| Монтаж | Хірокадзу Корееда |
| Кінокомпанія | Cinequanon Bandai Visual |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 141 хв |
| Мова | японська |
| Країна |  Японія |
| Рік | 2004 |
| Дата виходу |  : 13 травня 2004 (Каннський МКФ): 7 серпня 2004 |
| Касові збори | 2 288 093 $[1] і 684 118 $[1] |
| IMDb | ID 0408664 |
| Рейтинг | СВКВвУ: 12+ MPAA: PG-13 |
| kore-eda.com/daremoshiranai/index.htm | |
Прем'єра фільму відбулася на 57-му Каннському кінофестивалі. Фільм отримав позитивні відгуки критиків і заробив у світовому прокаті понад 2 млн $[3] . Картина одержала понад 20 номінацій і нагород різних премій, серед яких приз найкращому актору Каннського кінофестивалю, премії «Блакитної стрічки» за найкращий фільм та найкращу режисерську роботу та номінація на премію «Молодий актор». Виконавець головної ролі, Юя Ягіра, став наймолодшим лауреатом призу найкращому актору в історії Каннського МКФ[4].
Сюжет
ред.Четверо дітей і їхня молода мати переїжджають в невелику орендовану квартиру в Токіо. Господар знає лише про старшого сина, Акіру, інші діти переховуються. Кожен з дітей має іншого батька. Їм не можна ходити до школи або бути поміченими іншими, й тільки Акіра має право виходити на вулицю.
Усе змінюється, коли їхня мати їде з дому на кілька місяців, залишаючи лише невелику суму грошей. Акіра стає головою сім'ї. Їм ледве вдається зводити кінці з кінцями, тому Акіра змушений просити гроші від можливого батька молодшої доньки. Їхня мати таки повертається, та ненадовго. Вона розповідає Акірі, що зустріла нового чоловіка і після одруження діти зможуть вести нормальний спосіб життя. Вона знову їде, обіцяючи повернутися на Різдво. Вона не додержує слова, тому Акірі та Кьоко доводиться доглядати за молодшими братом і сестрою. Незабаром Акіра дізнається, що їхня мати уже одружилася і покинула їх назавжди. Гроші закінчуються і діти не можуть платити за оренду. Вони харчуються локшиною швидкого приготування. На свій день народження Юкі просить піти на вокзал, щоб зачекати на маму. Її мати не з'являється, тож на зворотному шляху Акіра обіцяє Юкі, що одного дня вони поїдуть на токійській монорейці дивитися на літаки в аеропорту Ханеда.
Акіра починає дружити з двома однолітками. Вони часто приходять до квартири Акіри, щоб грати у відеоігри, й Акіра починає нехтувати братами і сестрами. Їх зв'язки стають напруженими. Пізніше два хлопці підштовхують Акіру до крадіжки в магазині. Але Акіра відмовляється це робити і вони перестають спілкуватися. Після цього Акіра дозволяє братам і сестрам виходити на вулицю, грати в парку та ходити в магазин.
Через несплату вимикають телефон, електрику, газ і воду. Діти змушені користуватися громадським туалетом. Сігеру знайомиться зі школяркою Сакі, яка стає новим другом для дітей.
Одного літнього дня Юкі падає зі стільця та помирає. Акіра позичає у Сакі гроші, на які вони купляють улюблені цукерки Юкі. Разом із ними вони кладуть тіло Юкі у валізу. Акіра та Сакі відвозять валізу монорейковим потягом до поля біля злітно-посадкової смуги аеропорту Ханеда, де закопують валізу. Через деякий час діти продовжують жити за власним усталеним порядком.
У ролях
ред.- Юя Ягіра[en] — Акіра Фукусіма, старший 12-річний син Кейко, батько якого працює в аеропорту Ханеда; стає головою сім'ї
- Аю Кітаура — Кьоко, старша 11-річна донька Кейко, батько якої працює музикантом; займається домашніми справами, пранням
- Хіей Кімура — Сігеру, молодший син; грайливий і життєрадісний хлопчик
- Момоко Сімідзу — Юкі, 5-річна донька Кейко; любить малювати та їсти шоколадні цукерки
- Ханае Кан — Сакі, школярка; дружить із дітьми й часто допомагає їм
- Ю (Юкіко Ехара) — Кейко, мати дітей; покидає їх, щоб одружитися і не повертається
- Кадзуйосі Кусіда — Йосінага, власник будинку
- Юкіко Окамото — Еріко, дружина власника будинку
- Рьо Касе — працівник міні-маркету
- Сей Хіраідзумі — менеджер міні-маркету
Виробництво
ред.Фільм засновано на подіях сугамського інциденту з покинутими дітьми[en], при чому багато деталей реальної історії змінено (кількість дітей, причини смерті молодшої доньки, завершення)[5]. Корееда писав і відкидав кілька чорнових варіантів сценарію протягом 15 років[6]. Режисер намагався зменшити вплив дорослих на поведінку дітей у фільмі, щоб зберегти вільне вираження емоцій і спілкування між молодим акторським складом[7]. Виявивши, що Момоко Сімідзу (Юкі) більше любить інші цукерки, ніж згадані в сценарії, Корееда змінив цю деталь[7].
Перед зйомками проводилося великі прослуховування на роль дітей, щоб відібрати непрофесіональних акторів[6].
Фільмування тривали більше року, з осені 2002 по літо 2003. Сцени знімалися у хронологічному порядку. Більшість подій знято у тісній орендованій квартирі Токіо[8].
Саундтрек
ред.Саундтрек до фільму написав японський гітарний дует «Gontiti»[en]. Фінальну пісню «Hōseki» виконує Такако Тате.
| # | Назва | Тривалість |
|---|---|---|
| 1. | «Daremo Shiranai (Extra version)» | 2:54 |
| 2. | «Himitsu» | 2:05 |
| 3. | «Ensoku» | 2:38 |
| 4. | «Yakusoku» | 2:00 |
| 5. | «Daremo Shiranai (Toy piano version)» | 2:50 |
| 11:47 | ||
Критика
ред.Стрічка отримала широке схвалення кінокритиків. На Rotten Tomatoes, фільм має рейтинг 93%, заснований на 94 рецензіях. У консенсусі сайту сказано: «Трагічний і незабутній, прекрасне розпачливе зображення покинутих дітей»[9]. На Metacritic фільм має 88 балів зі 100, на основі 31 позитивного відгуку[10].
Примітки
ред.- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Pia cinema Plot Summary (яп.). PIA Corporation. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 2 червня 2019.
- ↑ Nobody Knows. Box Office Mojo. Процитовано 2 червня 2019.
- ↑ Japanese teenager wins best actor award at Cannes. The Japan Times. 24 травня 2004. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.
- ↑ King, Susan (9 лютого 2005). Hidden neglect brought to light. Los Angeles Times. Los Angeles Times. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ а б Schilling, Mark (25 серпня 2004). No easy answers from Kore-eda. The Japan Times. The Japan Times. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ а б Schilling, Mark (25 серпня 2004). While Mom was away. The Japan Times. The Japan Times. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ カンヌ映画祭で話題の『誰も知らない』一般に初披露. WELVA CORP (яп.). Cinema Today. 1 липня 2004. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ Nobody Knows (Dare mo shiranai) (2004). Rotten Tomatoes. Fandango. Процитовано 7 червня 2019.
- ↑ Nobody Knows Reviews. Metacritic. CBS Interactive Inc. Процитовано 7 червня 2019.
Посилання
ред.- Офіційний сайт (яп.)
- Nobody Knows на сайті IMDb (англ.)
- Nobody Knows на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Nobody Knows на сайті Metacritic (англ.)
- Nobody Knows на сайті Box Office Mojo (англ.)
