Нікрітіна Ганна Борисівна

Нікрітіна Ганна Борисівна
Народилася 5 жовтня 1900(1900-10-05)
Чернігів, Російська імперія
Померла 10 грудня 1982(1982-12-10) (82 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Богословське кладовище
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність акторка
Галузь актор
Заклад Kamerny Theatred
Брати, сестри Нікрітін Соломон Борисович
У шлюбі з Марієнгоф Анатолій Борисович
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Заслужений артист РРФСР
IMDb nm0631980

Ганна Борисівна Нікрітіна (нар. 5 жовтня 1900, Чернігів, Російська імперія — пом. 10 грудня 1982, Ленінград, РРФСР, СРСР[1]) — радянська кіно — і театральна драматична[2] акторка, артистка Камерного театру в Москві[3] (до 1928[4]), ленінградського Великого драматичного[5], сестра Соломона Нікрітіна[6], дружина Анатолія Марієнгофа[7]. Заслужена артистка Російської РФСР[8] (1934).

БіографіяРедагувати

З 1909 по 1917 рік навчалася в Київській Соловцовській гімназі. З 1917 грала в Соловцовському театрі в Києві[9]. З 1917 по 1919 році навчалася в Київській драматичній студії. З 1919 по 1920 рік працювала артисткою Полтавського міського театру.

У 1920 року переїхала до Москви, де грала в Камерному театрі. Жила в будинку, що розташовувався в Богословському провулку[10].

У 1928 році переїхала до Ленінграду[4]. З 1928 грала у Великому драматичному театрі (Ленінград)[9]. У 1930 році жила в Ленінграді по вул. Марата № 47-49[11]. З 1936 по 1937 працювала артисткою Центрального театру Червоної Армії.

Одружилась з поетом Анатолієм Марієнгофом. У них народився син Кирило (10.07.1923, Одеса — 4.03.1940, Ленінград), який покінчив з собою.

Похована на Богословському кладовищі Санкт-Петербурга поруч з чоловіком (на ділянці 21[12]).

Роботи в театріРедагувати

  • «Безприданниця» — матір Лариси Огудалової[13].
  • «Приборкання містера Робінзона» — Альмагула;
  • «Аристократи» — Сонька;
  • «Єгор Буличов та інші» — Варвара;
  • «Три товстуни» — Суок[14];
  • «Вавилонський адвокат» — Зера[15].

ФільмографіяРедагувати

  • «Вороги» — Клеопатра Петрівна Скроботова (дружина Михайла Скроботова; 1953);
  • «Людина-амфібія» — мати Зуріти («Для тебе у неї закрита двері, а для інших — відкрито вікно!», 1961);
  • «Тетянин день» — власниця капелюшного салону (1967);
  • «Зелена карета» — директриса пансіону (1967).

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати