Ніколя Льє (люксемб. Nicolas Liez, фр. Nicolas Liez) — люксембурзький художник, скульптор і архітектор 19 століття, відомий зокрема, літографіями з видами різних місць Великого герцогства Люксембург і живописним полотном «Вид на Люксембург».[2]

Ніколя Льє
Nicolas Liez
Народження 14 жовтня 1809(1809-10-14)
Нефшато, Франція
Смерть 30 серпня 1892(1892-08-30) (82 роки)
  Дрезден
Країна  Люксембург
Діяльність літограф, художник, скульптор
Роки творчості 1824[1]1892[1]1892[1]
Роботи в колекції Національний музей історії та мистецтва

CMNS: Ніколя Льє у Вікісховищі

Біографія ред.

 
«Вид на місто Люксембург з Фетшенгофу». 1870.

Ніколя Льє народився на північному сході Франції, у Нефшато. Його батько Жан-Жозеф Льє був шевцем. У трирічному віці Ніколя Льє разом з батьками переїхав до Люксембургу, звідки родом була його мати Марія Вебер.

У Люксембурзі Льє вчився у художній школі в Жана-Батиста Фрезе. Закінчив її 1827 року зі срібною медаллю і продовжив навчання у Бельгії, де вивчав літографію.[3]

Повернувшись додому, Льє працював художником, літографом, скульптором і декоратором, а також по суботах провадив уроки малювання. Він займався реставрацією старих будівель. Льє вважається також одним з піонерів фотографії у Люксембурзі.[3]

Його колекція літографій «Подорож по мальовничому Великому Герцогству Люксембург» («Voyage Pittoresque à Треверс Le Grand Duche де Люксембург»), що вийшла 1834 року, як вважається, була зібрана, коли він був на піку своєї творчої здатності. Пізніше він працював у люксембурзькому філіалі порцелянової фірми «Villeroy & Boch». Тут він прикрашав порцеляну сценами зі своїх літографій. У 1860 році він придбав свій власний порцеляновий завод в Оден-ле-Тіш у Франції, але підприємство не мало успіху і він був змушений продати його. У 1870 році Льє покинув Люксембург і переїхав у Дрезден, де став художнім керівником на фабриці «Villeroy & Boch».[3]

В Ніколя Льє було четверо дітей.

Льє помер в Дрездені 30 серпня 1892 року.

Галерея ред.

Посилання ред.

  1. а б в RKDartists
  2. «Liez, Nicolas», Luxemburger Lexikon, Éditions Guy Binsfeld, Luxembourg, 2006
  3. а б в Georgette Bisdorff, «Nicolas Liez» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Ons stad, No 62, 1999. (фр.)