Нікола Бурбон Молодший

французький письменник, ораторіанець

Нікола́ Бурбо́н Молодший (* 1574, Вандевр-сюр-Барс або Бар-сюр-Об[4] — 6 серпня 1644, Париж) — французький ораторіанець, еллініст, нео-латинський та французький письменник, член Французької академії.

Нікола Бурбон Молодший
Народився 1574[1]
Вандевр-сюр-Барс
Помер 6 серпня 1644(1644-08-06)[2][1]
Париж, Королівство Франція
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність поет, професор
Мова творів латина і французька
Членство Французька академія[3]

БіографіяРедагувати

Нікола Бурбон Молодший був троюрідним небожем неолатинського поета Нікола Бурбона Старшого (1503—1550), автора «Дурниць» (Nugae)[5], портрет якого створив Ганс Гольбейн Молодший.

Бурбон був учнем письменника Жана Пассера. Він викладав у Колеж де Грассен, Колеж де Кальві та в Колеж Аркур. Одним з його учнів був письменник Жан-Луї Ґез де Бальзак. За протекції кардинала Жака-Деві Дюперрона у 1611—1620 роки він став професором грецької мови в Колеж де Франс (попередник: Жорж Кріттон, 1555—1611, у Колеж де Франс з 1595; наступник: П'єр Валанс, 1570—1641).

1620 року пішов у відставку і вступив до ораторіан. У 1623—1628 роках був каноніком у Лангрі. 1634 року повернувся до Парижа і отримав пенсію від Рішельє. Згодом отримав ще одну пенсію від єпископа Августина Потьє з Бове, який був його учнем. 1637 року Нікола Бурбона обрали членом Французької академії (крісло № 29). Він помер у віці 69 років.

Вибрані праціРедагувати

  • Nicolaï Borbonii Poëmatia exposita. Appendix. 1633
  • Opera omnia, poemata, orationes, epistolae, versiones e Graeco, quibus accessit ejusdem tumulus a clarissimis viris extructus 1651, 1654

ПриміткиРедагувати

  1. а б Académie française
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Académie française
  4. https://books.google.fr/books?id=kiwXM0YOG-AC&printsec=frontcover&hl=fr&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false, S. 5, Anmerkung 1
  5. Nicolas Bourdon: Nugae (1533). Edition traduite et commentée, Genève, Droz, 2008

ЛітератураРедагувати

  • Nicolai Borbonii, in academiae Parisiensi eloquentiae Graecae professoris regii, Tumulus ad perpetuam viri doctissimi… memoriam, ex suae erga eum superstitis observantiae monimentum ab amicis extructus. 1649. (Gedenkschrift)
  • Louis Moréri: Le Grand Dictionnaire historique. Supplément. Bd. 1. 1735, S. 176.
  • François Bruys (1708—1788): Mémoires historiques, critiques et littéraires. Bd. 1. Paris 1751, S. VIII—XV.
  • Jean Jehasse: Guez de Balzac et le génie romain. Publications de l'Université de Saint-Etienne, Saint-Etienne 1977, S. 85 und passim
  • Amin Maalouf: Un fauteuil sur la Seine. Grasset, Paris 2016, S. 27–34.

ПосиланняРедагувати