Ніколаус Певзнер (нім. Nikolaus Bernhard Leon Pevsner; 30 січня 1902(19020130), Лейпциг — 18 серпня 1983, Лондон) — німецький, а пізніше британський мистецтвознавець у галузі архітектури. Найбільш відомий своїм 46-томним архітектурним покажчиком «Будівлі Англії» (1951–74).

Ніколаус Певзнер
Nikolaus Pevsner
Ім'я при народженні Nikolaus Bernhard Leon Pevsner
Ніколаус Бернхард Леон Певснер
Народився 30 січня 1902(1902-01-30)[1][2][…]
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія[4]
Помер 18 серпня 1983(1983-08-18)[1][2][…] (81 рік)
Лондон, Велика Британія[5]
·хвороба
Поховання Кладовище святого Петра, Вілтшир
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater Школа Святого Томи (Лейпциг) і Лейпцизький університет
Науковий ступінь докторський ступінь[4]
Відомі учні Phoebe Stantond[6]
Знання мов англійська[1]
Заклад Геттінгенський університет, Університет Оксфорда, Кембриджський університет, Бірмінгемський університет і Біркбекd
Членство Британська академія, Американська академія мистецтв і наук і Геттінгенська академія наук
У шлюбі з Лола Курльбаум
Діти Tom Pevsnerd
Нагороди
Сайт pevsner.co.uk

БіографіяРедагувати

Ніколаус народився у Лейпцигу, Саксонія, у сім'ї російського єврея, що працював із хутром. Він відвідував школу Святого Фоми, а потім вивчав історію мистецтва в університетах Лейпцига, Мюнхена, Берліна та Франкфурта-на-Майні, отримавши ступінь доктора у 1924 році за вивчення купецьких будинків Лейпцига періоду бароко.[7] У 1923 році одружився з Каролою (Лола) Курлбаум, дочкою відомого в Лейпцигу адвоката Альфреда Курлбаума.[8] З 1924 по 1928 працював помічником власника Дрезденської галереї. У 1928 році Певзнер написав статтю про італійське бароко для «Handbuch der Kunstwissenschaft», багатотомної енциклопедії історії мистецтва Європи. У 1929–33 роки викладав спеціальний англомовний курс мистецтва й архітектури у Геттінгенському університеті.

На початку Певзнер схвалював економічну та культурну політику раннього режиму Гітлера.[8][9] Проте через расові закони був змушений у 1933 році покинути викладання.[10] Того ж року переїхав в Англію. Працював у Бірмінгемському університеті.[11]

Лола Певзнер померла у 1963 році, а Ніколаус — двадцять років по тому в своєму будинку на Wildwood Terrace[12], Гампстед, Лондон, у жовтні 1983 року.[13] Похований на кладовищі Святого Петра, що у Вілтширі. Його молодший син, Том, був продюсером і режисером, працював над декількома фільмами про Джеймса Бонда.

ПублікаціїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б RKDartists
  4. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118790692 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
  6. https://www.baltimoresun.com/news/bs-xpm-2003-09-26-0309260230-story.html
  7. Engel, Ute (2004). The Formation of Pevsner's art history: Nikolaus Pevsner in Germany 1902–33. У Draper, Peter. Reassessing Nikolaus Pevsner. Ashgate. ISBN 978-0-7546-3582-6. 
  8. а б Games, Stephen (2010). Pevsner – The Early Life: Germany and Art. Continuum. 
  9. Games, Stephen, ред. (2003). Pevsner on Art and Architecture (вид. 2nd). Methuen. 
  10. Brian Harrison, ‘Pevsner, Sir Nikolaus Bernhard Leon (1902—1983)’, Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004, accessed 20 May 2015.
  11. A landlady in a million? Snapshots of days gone by (PDF). Birmingham University online newspaper (57). 2005. с. 10. 
  12. Wildwood Terrace. London: Daily Telegraph. 25 January 2013. 
  13. Richard Waite (6 November 2007). Pevsner honoured with blue plaque. Architects' Journal. 

ПосиланняРедагувати