Нуньо Фрейре де Андраде

Ну́ньо Фре́йре де Андра́де (ісп. Nuño Freire de Andrade, бл. ? — бл. 1372) — галісійський лицар, магістр Ордену Христа в Португалії (13571373). Представник шляхетського Андрадського дому. Народився в Коруні, Кастилія. Син галісійського шлятича Руя Фрейре де Андраде й Інес Гонсалвес де Сотомайор[2]. Рідний брат Фернана Переса де Андраде[2]. Емігрував до Португалії. Служив при дворі португальських королів Педру I й Фернанду I. Вперше згадується у документах як один із 12 найближчих васалів Педру, коли той ще був інфантом (1355)[3]. Брав участь у міжуособній війні останнього із батьком, португальським королем Афонсу IV (13551357)[3]. Після інтронізації Педру став магістром Ордену Христа (1357)[1]. Займався вихованням його сина-бастарда Жуана, майбутнього короля[4]; добився для нього посту магістра Авіського ордену (1364). Поєднував духовне служіння зі світською посадою головного канцлера королівства, що було незвичним для того часу. Збудував резиденцію магістрів Ордену в Феррейрі-ду-Зезере (1362)[5]. Разом із іншими представниками галісійської знаті при португальському дворі брав участь у фернандових війнах на боці Португалії (13691372)[6]. Був управителем Корнуні та Гуарди (13691371)[5]. Помер у Португалії.

Нуньо Фрейре де Андраде
Freire de Andrade.svg
Магістр Ордену Христа
8 листопада 1357[1] — 1372
 
Народження: невідомо
Коруня, Кастилія
Смерть: бл. 1372
Португалія
Рід: Андрадська
Батько: Руй Фрейре де Андраде
Мати: Інес де Сотомайор

ІменаРедагувати

  • Нуно Андрадський (гал. Nuno de Andrade)
  • Нуньо Фрейре де Андраде і Сотомайор (порт. Nuño Freire de Andrade e Soutomaior) — у іспанських джерелах, за прізвищами батька і матері.
  • Нуно ІІ Фрейре де Андраде (гал. Nuno Freire II) — у галісійських джерелах; на противагу дядькові Нуно І Фрейре де Андраде.
  • Нуну Родрігеш (порт. Nuno Rodríguez) — у португальських джерелах[7].
  • Нуну Родрігеш Фрейре де Андраде (порт. Nuno Rodríguez Freire de Andrade) — у португальських джерелах[7].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Pichel Gotérrez 2014:104-105.
  2. а б Ruy Freire de Andrade // Real Academia de la Historia.
  3. а б Pichel Gotérrez 2014:103.
  4. Pichel Gotérrez 2014:103-104.
  5. а б Pichel Gotérrez 2014:105.
  6. Pichel Gotérrez 2014:107-108.
  7. а б Pichel Gotérrez 2014:101.

ДжерелаРедагувати

статті
довідники

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нуньо Фрейре де Андраде