Нульова династія (0 династія, нім. 0 Dynastie, англ. 0 Dynasty) — термін, прийнятий єгиптологами для виокремлення низки правителів додинастичного Єгипту (так званий протодинастичний період). Є не родинним, а хронологічним об'єднанням фараонів близько 3200—3090/3060 років до н. е., що відповідає фазам культури Накада — IIIb1, IIIb2 та ранньому IIIc1[2].

Нульова династія
Континент Африка
Попередник 00 династія
Наступник Перша династія єгипетських фараонів
CMNS: Нульова династія у Вікісховищі

Фараони цієї групи («династії») царювали у додинастичних царствах — Верхньому, Нижньому чи об'єднаному Єгипті та позиціонуються як попередники представників I династії. Термін «0 династія» не слід плутати з «00 династією», яким, у світлі останніх відкриттів, деякі дослідники почали позначати ще більш ранню групу фараонів — правителів окремих дрібних верхньоєгипетських протодержав[3].

Назва ред.

Вперше термін «династія 0» було запропоновано англійським археологом Фліндерсом Пітрі[4]. Незвичайна нумерація пов'язана з тим, що наука виявила сліди діяльності фараонів, що існували раніше за I династію, а це суперечило традиційній періодизації. Фактично термін «династія 0» є штучним, оскільки її правителі об'єднані тільки часовими межами та можуть бути не пов'язані ані родинно, ані территориально — деякі правили у різних державних утвореннях.

Загальні відомості ред.

Багато висновків сучасних дослідників про діяльність представників 0 династії є гіпотетичними, що пов'язано із вкрай нечисленними археологічними знахідками. Приблизною є і хронологія правління цих фараонів, хоча її часові межі з I династією у працях низки дослідників майже не відрізняється[5]. Відповідно до однієї з останніх версій хронології додинастичного періоду — за Раффаеле у праці 2002 року — фараони 0 династії правили з 3200 до 3090/3060 роки до н. е. (Накада IIIb1, IIIb2 й рання IIIc1 — разом близько 200 років)[2].

Правління фараонів 0 династії припадало на процес політичного об'єднання всього Єгипту. Нині єгиптологам достовірно відомо про існування таких «царств»:

  1. верхньоєгипетське «Єраконпольське», зі столицею в Нехені;
  2. пізніше, імовірно, влада перейшла до правителів династії з Чені;
  3. паралельно існувало царство у Нижньому Єгипті з центром Пер-Уаджіт, у подальшому завойованим Верхнім Єгиптом[6][7].

Фараони конфедерації Тініса/Абідоса ред.

Одна з останніх реконструкцій імен та черговості правителів конфедерації з центром у Чені (давньогр. Тініс) та/або Абджу (давньогр. Абідос), подана німецьким єгиптологом Дреєром. У своїх припущеннях він в основному спирався на інтерпретацію графіті з колосів бога Міна (Коптос), протоєрогліфів з бирок з гробниці U-j (Умм ель-Кааб, Абідос) та Лівійської палетки[8].

Фараони ідентифіковані на різних артефактах за Дреєром та Раффаеле[8][3]
(зазначено фази Накада й орієнтовні часові межі у роках до нашої ери)
Період Ім'я Артефакти
Колоси Міна Гробниця U-j Лівійська палетка ММ палетка Мисливська палетка
Імовірні фараони-попередники: Орікс, Раковина, Риба,
Слон, Бик, Лелека, Собака, Голова бика, Скорпіон I
[~ 1].
IIIb1
(3200—3100)
Сокіл I + + + ?
Мін[~ 2] +
? + (№ 2)
Сокіл II ? + ? (№ 3)
Лев + + + ?
Подвійний Сокіл +
?
IIIb2-IIIc1
(3100—2900)
Ірі-Гор
Ка
Скорпіон II +
Нармер +

Примітки ред.

Коментарі
  1. Не слід виключати можливості того, що дані назви (чи їх частина), могла означати не імена правителів, а топоніми — назви якогось ному чи міста
  2. Відповідно до Раффаеле ім'я читається як Мін+Рослина
Джерела
  1. Усі роки подані до нашої ери.
  2. а б «Late Predynastic and Early dynastic Egypt»
  3. а б «Late Predynastic and Early dynastic Egypt» (раздел: Dynasty 00) (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 9 серпня 2015. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  4. Перепьолкін Ю. Я. Історія Стародавнього Єгипту — 2000 — стор. 70
  5. MDAIK [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.] 56, — 2000. — стор. 392
  6. Стародавній Єгипет//ВРЕ. — «Радянська Енциклопедія», 1969-78
  7. Блек Д. Атлас всемирной истории. — СПб : «Астрель», 2007. — С. 159, карта 2.
  8. а б Dreyer G. Umm el-Qaab I. — Mainz, 1998. — стор. 173-180 (табл. стор. 175); id., in: SDAIK 28, 1995

Посилання ред.