Носток

рід прокаріотів
Носток
Nostoc azollae
Nostoc azollae
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Ціанобактерії (Cyanobacteria)
Клас: Ціанофіцієві (Cyanophyceae)
Ряд: Ностокальні (Nostocales)
Родина: Ностокові (Nostocaceae)
Рід: Носток (Nostoc)
Vaucher ex Bornet & Flahault, 1888

Nostoc azollae
Nostoc caeruleum
Nostoc carneum
Nostoc comminutum
Nostoc commune
Nostoc ellipsosporum
Nostoc flagelliforme
Nostoc linckia
Nostoc longstaffi
Nostoc microscopicum
Nostoc muscorum
Nostoc paludosum
Nostoc pruniforme
Nostoc punctiforme
Nostoc sphaericum
Nostoc sphaeroides
Nostoc spongiaeforme
Nostoc verrucosum

Посилання
Вікісховище: Nostoc
EOL: 11781
ITIS: 1146
NCBI: 1177

Носток[1] (Nostoc) — рід ціанобактерій, що формують ланцюжкові колонії.

Назва ред.

 
Nostoc pruniforme
 
Nostoc commune

Назву роду дав Теофраст Парацельс

Будова ред.

Бактерії містять фотосинтезуючий пігмент у цитоплазмі. Формують ланцюжки колоній. Колонії ностока бувають різних розмірів — від мікроскопічно малих до великих (розміром з горошину або сливу), іноді мають вигляд «плескачиків» до 30 см у діаметрі, округлої або еліпсоподібної форми. Слизисті або драглисті піхви мішкоподібні, дуже набухлі і зливаються в загальну слизову масу. У ній містяться ламелярно-зігнуті, покручені нитки, утворені, в основному, однаковими за розмірами клітинами. Більші за розмірами клітини з двоконтурною оболонкою — гетероцисти. По цих клітинах здебільшого розриваються нитки на гормогонії. Буває і спороутворення, при якому багато клітин, або всі вегетативні клітини перетворюються на спори, що трохи відрізняються від них формою і розміром.

Життєвий цикл ред.

Земляні бактерії після дощу формують желеподібну масу, видиму неозброєним оком.

Поширення та середовище існування ред.

Бактерії знайдені у землі, мокрому камінні, на дні водойм (солоних і прісних) та у симбіозі з рослинами роду Gunnera, антоцеротовидними мохами та лишайниками Leptogium imbricatum, Leptogium schraderi.[2][3]

Практичне використання ред.

Nostoc flagelliforme та Nostoc commune вживають у їжу в Китаї, Японії та Яві.[4]

Примітки ред.

  1. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт та завдання до самостійної підготовки з альгології та мікології (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  2. Лептогіум черепицеподібний Leptogium imbricatum P. Jorg. - Червона книга України. redbook-ua.org. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
  3. Лептогій Шредера Leptogium schraderi (Ach.) Nyl. - Червона книга України. redbook-ua.org. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
  4. Cyanobacteria Photos. waynesword.palomar.edu. Архів оригіналу за 10 жовтня 2004. Процитовано 9 червня 2016.