У прикладній математиці, число є нормалізованим якщо воно представлене в експоненційному записі з один десятковим ненульовим числом перед десятковою комою.[1] Отже, дійсне число представляється у нормалізованому експоненційному записі так:

де n — ціле число, а , ... — цифри числа з основою 10 і не нуль. Тобто, його перша цифра (найлівіша) не нуль і одразу за нею слідує десяткова кома. Це стандартна форма експоненційного запису. Альтернативною формою є мати перше ненульову число після десяткової коми.

Приклади

ред.

Наприклад, число   у нормалізованій формі виглядає

 ,

тоді як число −0.00574012 у нормалізованій формі буде

 

Очевидно, будь-яке ненульове дійсне число можна нормалізувати.

Інші основи

ред.

Визначення не змінюється якщо число представлене не за основою 10. З основою b нормалізоване число матиме форму

 

де знов   і «цифри»      ,  ... є цілими між   і  .

У багатьох комп'ютерних системах, числа з рухомою комою на внутрішньому рівні представлені використовуючи нормалізовану форму їхніх двійкових представлень. Хоча кома описується як «рухома», для нормалізованого числа його позиція фіксована, рух відбивається у різних значеннях показника.

Примітки

ред.
  1. Fleisch, Daniel; Kregenow, Julia (2013), A Student's Guide to the Mathematics of Astronomy, Cambridge University Press, с. 35, ISBN 9781107292550, архів оригіналу за 11 квітня 2016, процитовано 7 травня 2016.