Вікіпедія

Новосанжарська сотня

Новосанжарська сотня — військово-адміністративна одиниця Кременчуцького і Полтавського полку Гетьманщини. Центр — сотенне містечко Нові Санжари

Історія ред.

Створена до адміністративної реформи 1660-1662 pp., коли у складі Полтавського полку ліквідовувалося Гадяцьке староство (1649-1660 pp.) і формувався Зіньківський полк (1662-1672 pp.), але не пізніше 1658 року.

Перший відомий сотник новосанжарський (Чорномаз Іван) зафіксований у архівній документації від 24.04.1658 року[1]. Перший отаман новосанжарський (Андрієнко Федір) зафіксований дослідниками у архівній документації, що датується 1654 роком[1].

Протягом 1654-1661 pp. сотня входила до Полтавського, а в 1661-1663 pp. до Кременчуцького полків. 1663 р. сотня була закріплена за Полтавським полком і аж до ліквідації у 1764 році не міняла адміністративного підпорядкування. 1764 року царським указом Новосанжарська сотня вилучена зі складу Гетьманщини, ліквідована і приєднана до Новоросійської губернії, у складі Російської імперії.

Сотники ред.

Примітка: у дужках подано період перебування на посаді сотника.

  • Чорномаз Іван (? - 1658.24.04 - ?)
  • Дурицький Яків Андрійович (? - 1658.12.12 - 1659.15.04 - ?)
  • Зарудний Григорій (? - 1658.10 - 1659.10.06 - ?)
  • Семененко Сергій (? - 1665 - 1670.25.07 - ?)
  • Труш (Трош) Іван (? - 1672.05 - 1676 - ?)
  • Мелещенко Яків (Яцько) (1680 - 1684)
  • Горячий Федір (? - 1680.19.05 - ?)
  • Федянович Кіндрат (? - 1682.07 - 11 - ?)
  • Іванович Григорій (наказний сотник) (1684.03)
  • Семененко Матвій (? - 1693.05 - ?)
  • Бутенко Степан (1693.09 - станом на 1694.09 наказний)
  • Биченко Йосип (Еслер)[2] (? - 1696.01.01 - ?)
  • Плічник Максим (? - 1696 - ?)
  • Яковенко Роман (? - 1699.18.11 - ?)
  • Іванович Василь (? - 1700.01 - ?)
  • Яковенко Роман (? - 1700 - 1709)
  • Мелещенко Яків (Яцько) (1709-ран. - 1710.09.07)
  • Лісняк Василь (1710.06 - наказний)
  • Буцький Матвій (? - 1710.24.10 - 1714.09 - ?)
  • Кущ Яків (? - 1715.20.05 - ?)
  • Жданович Павло Михайлович (1715 - 1725)
  • Цесарський Яків (1716.10 - наказний)
  • Шпак Іван (1718, станом на 1720.06.03 наказний)
  • Кущ Іван (1718.01.08 - наказний)
  • Кириченко Іван (1720.20.10 - наказний)
  • Жданович Василь Михайлович (1718, 1721 - наказний)
  • Луценко Андрій (1724.22.06 - наказний)
  • Бич Григорій Йосипович (син сотника Биченка Йосипа) (1725/1726 - наказний, 1727.25.01 - 1729 - повний)
  • Левенець Дмитро Іванович (1729.05.01 - 1738-1738)
  • Кот Павло (1736 - наказний)
  • Руденко Кирило (1737 - наказний)
  • Дігтяр Яків (1738 - ?)
  • Тимченко Григорій Опанасович (1739 - наказний, 1739 - 1748 - повний)
  • Субота Федір (1740 - наказний)
  • Бридун Яків (1746.01.12 - наказний)
  • Афанасьєв (1740)
  • Сулима Петро Іванович (1748 - 1756)
  • Ольховський (Вольховський) Ілля Парфенович (1756 - 1757)
  • Ситенський Федір Іванович (1757)
  • Магденко Андрій Васильович (1757.09.05 - 1765.10.02)

Посилання ред.

[3]

  1. ↑ а б Кривошея, В.В (2014). Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Монографія: у 2 т./ Т. II. - 496 с. (українською) . Київ: Лозовий В.М. с. 60—61. ISBN 978-617-7223-09-1.
  2. ↑ Григорович И (составитель) (1853). Акты относящиеся к истории Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою коммиссіею. Т5 (російською) . Санкт-Петербург: В Тип. II Отд-ния Собств. Е. И. В. Канцелярии. с. 275.
  3. ↑ НОВОСАНЖАРСЬКА СОТНЯ
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новосанжарська_сотня&oldid=41605161