Ненсі Джейн Каррі

Ненсі Джейн Каррі (англ. Nancy Jane Currie; нар. 29 грудня 1958, Вілмінгтон) — астронавт НАСА. Здійснила чотири космічні польоти на шаттлах: STS-57 (1993, «Індевор»), STS-70 (1995, «Діскавері»), STS-88 (1998, «Індевор») і STS-109 (2002, «Колумбія»), полковник Армії США.

Ненсі Джейн Каррі
Nancy Jane Currie
Nancy Currie.jpg
Дата народження 29 грудня 1958(1958-12-29) (63 роки)
Місце народження Вілмінгтон (штат Делавер, США)
Alma mater: Університет Південної Каліфорнії, Університет штату Огайо, Г'юстонський університет і USC Viterbi School of Engineeringd
Спеціальність: інженер
Військове звання: полковник[d]
Місії: STS-57, STS-70, STS-88, STS-109
Час у космосі: 41 доба 15 год. 32 хв.
Нагороди:

ОсвітаРедагувати

  • В 1977 році закінчила середню школу в Трої, Огайо.
  • У 1980 році здобула ступінь бакалавра в галузі біології, закінчивши з відзнакою Університет штату Огайо, в місті Колумбус.
  • У 1985 році здобула ступінь магістра в галузі «системи безпеки» в Університеті Південної Каліфорнії.
  • У 1997 році здобула ступінь доктора наук у галузі машинобудування в Університеті Х'юстона.

В армії СШАРедагувати

Керрі прослужила в армії США більше 22 років. До свого призначення в НАСА в 1987 році, вона пройшла навчання в льотному училищі на пілота гвинтокрилих апаратів і згодом була спрямована льотчиком-інструктором в армію США. Вона працювала на різних керівних посадах в тому числі була командиром відділення, взводу, і авіаційної ланки. Вона мала наліт понад 3900 годин на різних типах вертольотів і літаків.

Підготовка до космічних польотівРедагувати

Брала участь у 12-му наборі астронавтів, у вересні 1987 року, після чого стала працювати в НАСА інженером на комплексі «бортовий симулятор», який моделює польотні характеристики шаттла. У січні 1990 року була зарахована в загін НАСА у складі тринадцятого набору, кандидатом в астронавти. Стала проходити навчання за курсом загальнокосмічної підготовки. Після закінчення курсу, у липні 1991 року отримала кваліфікацію «спеціаліст польоту» і призначення в Офіс астронавтів НАСА.

Польоти в космосРедагувати

Перший політРедагувати

STS-57, шаттл «Індевор». З 21 червня по 1 липня 1993 як «фахівець польоту». Основна мета польоту: доставка шаттлом європейського робота-маніпулятора, вихід у відкритий космос двох членів екіпажу, проведення різних експериментів у першому польоті Спейсхеба, продовження медико-біологічних досліджень та астрономічних спостережень. Тривалість польоту склала 9 діб 23 години 46 хвилин.

Другий політРедагувати

STS-70, шаттл «Діскавері». З 13 по 22 липня 1995 як «фахівець польоту». Екіпаж виконав різні експерименти і вивів на орбіту шостий і останній супутник НАСА для стеження і ретрансляції даних. Тривалість польоту склала 8 діб 22 години 21 хвилину.

Третій політРедагувати

STS-88, шаттл «Індевор». З 4 до 16 грудня 1998 року як «фахівець польоту». Це була перша будівельна місія, виконана НАСА за програмою збірки Міжнародної космічної станції. Основним завданням місії була доставка на орбіту американського модуля «Юніті» (Unity) з двома стикувальними перехідниками і пристикування модуля «Юніті» до російського модуля «Зоря». У вантажному відсіку шаттла знаходилися також два демонстраційні супутника MightySat, а також аргентинський дослідницький супутник. Ці супутники були запущені після того, як екіпаж шаттла закінчив роботи пов'язані з МКС, і шаттл відстикувався від станції. Польотне завдання було успішно виконано, в ході польоту екіпажем було здійснено три виходи у відкритий космос. Тривалість польоту склала 11 днів 19 годин 19 хвилин.

Четвертий політРедагувати

STS-109, шаттл «Колумбія». З 1 по 12 березня 2002 року як «фахівець польоту». Основним завданням третього місії до телескопа були ремонт та дооснащення космічного телескопа імені Хаббла. Крім цього в польотне завдання STS-109 були включені два додаткові експерименти технічного характеру (навігація за допомогою системи GPS і визначення характеристик при посадці з боковим вітром), 8 експериментів медичного характеру та освітня програма, що передбачає створення 20-хвилинних відеоуроків і сеанси зв'язку зі школами. Астронавти здійснили 5 виходів у відкритий космос. Тривалість польоту склала 10 днів 22 години 11 хвилин.

Після польотівРедагувати

У червні 2002 року пішла з загону астронавтів, а в січні 2005 року звільнилася з НАСА. У вересні 2005 року повернулася на роботу в НАСА і була прийнята астронавтом-менеджером, працювала у Відділі автоматики, робототехніки та тренажерів в Космічному Центрі імені Джонсона, в Х'юстоні, штат Техас.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати