Нейт Сміт
Іра Натаніель «Нейт» Сміт (англ. Ira Nathaniel "Nate" Smith; нар. 14 грудня 1974) — американський барабанщик, композитор, продюсер і триразовий номінант на премію Греммі[3].
| Нейт Сміт | |
|---|---|
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 14 грудня 1974[1] (49 років) |
| Місце народження | Чесапік, Вірджинія, США |
| Роки активності | 1994 — тепер. час |
| Громадянство | США |
| Професії | музичний директор, перкусіоніст, композитор, поет-пісняр, музикант |
| Освіта | Indian River High Schoold |
| Інструменти | ударний музичний інструмент і ударна установка[2] |
| natesmithmusic.com | |
Життя та кар'єра ред.
Сміт народився в Чесапіку, штат Віргінія[4][5]. Почав грати на барабанах в 11 років, перебуваючи під впливом року та фанку. Грав те, що було у його батька на платівках, а це джазові альбоми кінця 70-х — початку 80-х: Боб Джеймс, Гровер Вашингтон, The Crusaders[6]. У 16 років зацікавився джазом після прослуховування Album of the Year Арта Блейкі та Jazz Messengers. Сміт вивчав медіа-мистецтво та дизайн в Університеті Джеймса Медісона[7][8][9]. Будучи студентом університету, він виступав на конференції Міжнародної асоціації джазової освіти в Атланті, де познайомився з Бетті Картер, яка запросила його на спільні виступи в клубі Blue Note в Нью-Йорку[10]. Сміт навчався в аспірантурі Університету Співдружності Вірджинії, де він зустрів Дейва Холланда і приєднався до його квінтету в 2003[11][7][12]. Сміт з'являється на його альбомах Critical Mass (2005) та Pathways (2009)[13]. У 2017 році він випустив свій перший альбом як лідер під назвою Kinfolk: Postcards from Everywhere на Ropeadope Records[14][7]. У 2018 році Сміт став співавтором і виступив на однойменному дебютному EP гурту Vulfpeck під назвою The Fearless Flyers, пізніше відправившись із групою в тур по США і випустивши другий EP у 2019 році[15].
Сміт писав саундтреки до документальних фільмів, що транслюються на Discovery Channel, Learning Channel і PBS[7][10]. Є співавтором і продюсером пісні Майкла Джексона «Heaven Can Wait»[8].
Дискографія ред.
Як лідер ред.
- Workday, Waterbaby Music Vol. 1 (Waterbaby Music, 2008)
- Kinfolk: Postcards from Everywhere (Ropeadope, 2017)
- Pocket Change (Waterbaby Music, 2018)
- Light and Shadow (Waterbaby Music, 2020)
Як сайдмен ред.
- Klassik Rock Vol. 1 (ArtistShare, 2014)
- More Than Meets the Ear (ArtistShare, 2015)
- Critical Mass (Dare2, 2006)
- Pathways (Dare2, 2010)
З Хосе Джеймсом
- Love in a Time of Madness (Blue Note, 2017)
- Lean on Me (Blue Note, 2018)
- Underground (Sunnyside, 2006)
- Follow the Red Line (Sunnyside, 2007)
- Ultrahang (ArtistShare, 2009)
- Imaginary Cities (ECM, 2015)
З рештою
- Патрісія Барбер, The Cole Porter Mix (Blue Note, 2008)
- Ренді Брекер, Randy Pop! (Piloo, 2015)
- Скотт Коллі, Seven (ArtistShare, 2017)
- Нір Фелдер, Golden Age (Okeh, 2014)
- Такуя Курода, Rising Son (Blue Note, 2014)
- Мандей Мітіру, Don't Disturb This Groove (Grand Gallery, 2011)
- Ерік Роберсон, Fire (Blue Erro Soul, 2017)
- Адам Роджерс, Dice (Adraj, 2017)
- Карел Ружичка, Grace & Gratitude (Animal Music, 2018)
- Пол Саймон, In the Blue Light (Legacy 2018)
- Алекс Сіпягін, Live at Smalls (Smalls, 2013)
- Somi, Petite Afrique (Okeh, 2017)
- Skinny Hightower, Retrospect (Trippin 'n' Rhythm Records, 2018)
- The Fearless Flyers, The Fearless Flyers (Vulf Records 2018), The Fearless Flyers II (Vulf Records 2019), Tailwinds (Vulf Records, 2020)
- Бріттані Ховард, Jaime (ATO Records 2019)
- Уолтер Сміт III і Меттью Стівенс, In Common 2 (Whirlwind Recordings, 2020)
- Нора Джонс, Pick Me Up Off the Floor (Blue Note, 2020)
- Дейв Коз і Корі Вонг, The Golden Hour (Just Koz, 2021)
- Джон Батіст, We Are (Verve, 2021)
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ http://www.natesmithmusic.com/about/
- ↑ Montreux Jazz Festival Database
- ↑ Nate Smith. GRAMMY.com (англ.). 23 листопада 2020. Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ Nate Smith. Ropeadope (амер.). Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ Nate Smith on the Musician's Show. WKCR 89.9FM NY. 1 квітня 2015. Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ Surej Singh (28 серпня 2017). Legendary drummer Nate Smith constantly keeps his ear out for new music. bandwagon.asia (англ.). Процитовано 20 червня 2021.
- ↑ а б в г Thom Jurek. Nate Smith | Biography & History. AllMusic (англ.). Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ а б Natalie Weiner (6 січня 2017). Nate Smith Debuts 'Pages' With Gretchen Parlato & Talks About the Song He Wrote for Michael Jackson. Billboard (англ.). Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ Nate Smith. www.jmu.edu (англ.). Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ а б Nate Smith. drummerworld.com (англ.). Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ Josh Jackson (11 жовтня 2017). Jazz Drummer Nate Smith: A Postcard from Virginia. wvtf.org (англ.). Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ Nate Smith. Modern Drummer Magazine (амер.). 15 серпня 2012. Процитовано 20 червня 2021.
- ↑ Nate Smith | Credits. AllMusic (англ.). Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ Shannon J. Effinger (17 жовтня 2016). Q&A with Drummer Nate Smith: From Many Voices, One Sound. Downbeat (англ.). Процитовано 19 червня 2021.
- ↑ The Fearless Flyers on Apple Music. Apple Music (en-GB) . Процитовано 19 червня 2021.