Невмати́чний спів (грец. νεῦμα — знак; жест), також невматичний розспів — спосіб розспіву тексту, при якому на один його склад припадає два або три звуки мелодії.

Невматичний спів характерний культовій музики світових релігій. В католицьких богослужіннях невматичний розспів застосовується в переважній більшості антифонів і гімнів офіцію. В православних богослужіннях в невматичному стилі розспівується велика частина стихир знаменного розспіву (у синодальному квадратнонотному Октоїху).

Література

ред.
  • Harrán D. Word-tone relations in musical thought: from Antiquity to the seventeenth century // Musicological Studies and Documents, vol.40. Neuhausen-Stuttgart, 1986.
  • Hiley D. Western plainchant. A handbook. Oxford, 1993.
  • Гарднер И. А. Богослужебное пение русской православной церкви. Т.1. Москва, 2004, с.111-112.