Відкрити головне меню

«Невиправний брехун» (рос. «Неисправимый лгун») — радянська кінокомедія 1973 року, режисера Віллена Азарова.

Невиправний брехун M:
рос. Неисправимый лгун
Невиправний брехун.jpg
Жанр комедія
Режисер Віллен Азаров
Сценарист Яків Костюковський
Моріс Слободськой
У головних
ролях
Георгій Віцин
Інна Макарова
Микола Прокопович
Володимир Етуш
Едіта П'єха
Оператор Марк Дятлов
Композитор Ян Френкель
Художник Семен Ушаков
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 71 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1973
IMDb ID 0185532

Зміст

СюжетРедагувати

Олексій Іванович Тютюрін (Георгій Віцин), дуже добра і м'яка людина по натурі, вже двадцять років працює майстром-перукарем. Коли з'являється можливість підвищення до завідувача залом, він стикається з проблемою — в колективі у нього склалася репутація людини, що постійно спізнюється, і невиправного брехуна. Як вважає його начальник, Василь Васильович Мимриков (Микола Прокопович), у Тютюріна два недоліки: «по-перше, бреше, а по-друге, не вміє брехати», через що і відмовляється підписати його характеристику.

Але Олексій нікого не обманює — він дійсно потрапляє в незвичайні ситуації по дорозі на роботу: то допомагає хлопчикові забрати з проїжджої частини м'яч, після чого його облив водою автополивальник, і Тютюріну доводиться повернутися додому, щоб переодягнутися; то повертає іноземному принцу втрачений золотий портсигар, в подяку за що той влаштовує обід на честь Тютюріна; то потрапляє під машину, за кермом якої сидить Едіта П'єха

Після чергового запізнення Тютюрін і справді починає складати небилицю. Він, за допомогою Мимрикова, розповідає «правдоподібну» історію про вечірку з красунями і танцями. Начальник залишається задоволений «виправленням» Олексія і вирішує підписати характеристику. Але, охоплений докорами сумління, Тютюрін дуже швидко зізнається в неправді, розповідаючи правдиву історію про дівчинку, м'ячик і фонтан. Василь Васильович тут же переконується в невиправності Олексія і вирішує вжити найрішучіших заходів. У цей час в салоні краси з'являється перекладач принца з подарунком для Тютюріна, а трохи пізніше — Едіта П'єха з дружиною Олексія, і всі непорозуміння вирішуються.

У роляхРедагувати

Знімальна групаРедагувати

ПосиланняРедагувати