Відкрити головне меню

Національна релігія

(Перенаправлено з Національні релігії)

Націона́льні релі́гії — релігійні системи сформовані консолідованими племенами, етносами, окремими народами, а їх адептами є представники конкретних етносів, країн, націй.

Національні релігії мають ряд специфічних ознак.

  • По-перше, будь-яка відома національна релігія принаймні спочатку передбачала поклоніння політеїстичному пантеону. Ця найяскравіша риса (політеїзм) є прямим наслідком еволюції первинних вірувань у ряд тотемів, про що вже було сказано вище.
  • По-друге, через антропоморфізацію світу сакрального відбувається уявне уподібнення богів до людини, але цей процес не відбувається миттєво. Сьогодні ми можемо спостерігати різні стадії антропоморфізму. Наприклад, у релігійних системах, які не встигли еволюціювати, людиноподібність пантеону часткова, як, наприклад, у більшості богів Давнього Єгипту: вони зберігають явні зооморфні ознаки, що свідчить про спорідненість їх з прадавніми тотемами племен.
  • По-третє, відповідаючи на запити суспільства, жерці прагнули виробити логічно несуперечливу генеалогію пантеону: встановити між різними божествами родинні зв'язки. Як і в попередньому випадку, ця задача розв'язувалася поступово. Відомий твір рапсода Гесіода «Теогонія» може вважатися завершенням цього процесу, тоді як «родове дерево» у релігіях Месопотамії, Давнього Єгипту, Київської Русі у деяких моментах доволі туманне.
  • По-четверте, клани жерців активно працювали над функціональною спеціалізацією пантеону. Перші боги, похідні від тотемів, мали подібні функції, тому пантеон треба було детально «розподілити» за силами природи. Саме з цієї причини релігійні системи, які не встигли еволюціювати, на вершині пантеону мають декілька загалом подібних божеств. Натомість розвинені релігії «закріплюють» за окремою стихією, рисою характеру людини і, навіть, містом окреме божество, як, наприклад, в античності.

Таким чином різний ступінь антропоморфності, опрацьованості генеалогії, функціональної спеціалізації політеїстичного пантеону спостерігається у будь-якій релігії етносів минулого. З часом боги стають все більш «схожими» на людину, родинні зв'язки між ними простежуються все чіткіше, іноді у доволі рідкісних випадках; еволюція національних релігії сягає стадії монотеїзму, про що буде сказано нижче.

Персона верховного бога або богів, риси його зооморфності або асоціація верхівки пантеону з природними явищами (сонцем, небом та ін.) дають можливість визначити історичну батьківщину народу, домінуючий різновид господарювання, войовничість тощо.

Основні національні релігії:

ДжерелаРедагувати

  • Кислюк К. В. Релігієзнавство : [підручник для студентів вузів] / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. – [5-е вид., виправ. і доп.]. – К. : На-род. укр. академія, 2007. – С. 425 – 464.
  • Лубський В. І. Релігієзнавство : [підручник] / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М. В. Лубська. – К. : Академвидав, 2002. – С. 367 – 381.
  • Черній А. М. Релігієзнавство : [посібник] / А. М. Черній. – К. : Академвидав, 2003. – С. 212 – 235.
  • Релігієзнавство : [навчально-методичний посібник] / автор-укладач: В. В. Білецький. – Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. – 220 с.
  • Докаш В. І. Загальне релігієзнавство : [навч. посібник] / В. І. Докаш, В. Ю. Лешан. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2005.