Настиль металургійний (від «встеляти, настеляти»[1]) — рівномірно вкривати поверхню шаром чогось — в металургії — тугоплавка маса, що утворюється на кожусі доменної печі внаслідок порушення ходу плавки або несприятливої ​​взаємодії шихти з вогнетривкою футеровкою.

Будова настилей різна, часто кільцева з основою в середній частині шахти. Вершина нерідко знаходиться біля основи захисних плит колошника або на 1,5—3,0 м нижче, а іноді при плавці цинквмісних руд навіть частково перекриває їх. Товщина настилів досягає 3 м і більше при висоті по шахті печі 10—15 м і середній товщині 1—2 м. Матеріал настилі — конгломерат рудного висипу, коксу і вапняку. При цьому руда або агломерат значною мірою бувають відновленими і спікаються в моноліт різної міцності.

Цікаве з історії плавки

ред.

Ґеорґіус Аґрікола у своїй роботі De Re Metallica (1556 рік) згадує настиль, який утворюється під час плавки руд і металів:

Плавильник збиває після плавки настилі, застиглі на стінах.
[2]
...деяка частина руди поглинається настилями або поєднується з ними, внаслідок чого в настилях виявляють невеликі шматки нерозплавленої руди.

Примітки

ред.
  1. УСТЕЛЯТИ (ВСТЕЛЯТИ). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980). Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
  2. Full text of De Re Metallica. Архів оригіналу за 3 травня 2006. Процитовано 11 грудня 2016.

Джерела

ред.