Наполеон Дарю
Наполеон Дарю (фр. Napoléon Daru; 1807—1890) — французький державний діяч.
| Наполеон Дарю | |
|---|---|
 | |
| Народився |
11 червня 1807[3][1][…] Париж |
| Помер |
20 лютого 1890[1][2] (82 роки) Париж |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Політехнічна школа і ліцей Людовика Великого |
| Знання мов | французька[1] |
| Членство | Академія моральних і політичних наук |
| Титул | граф[d] |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції, сенатор Третьої Французької Республікиd[5] і член Палати перів Франціїd |
| Партія | Партія порядкуd |
| Батько | П'єр Дарю |
Син П'єра Дарю, служив в армії. Пізніше присвятив себе питанням суспільної праці і залізничної справі.
У Законодавчих зборах 1849—1851 років належав до поміркованої партії. У день державного перевороту 2 грудня 1851 року Дарю, як віце-президент зборів, скликав представників в мерію 10-го округу; але цей «маленький парламент» був розсіяний військами, і Дарю потрапив в список вигнанців.
Обраний в 1869 році членом законодавчого корпусу, Дарю приєднався до династичної опозиції, яка вимагала введення парламентської системи. Отримавши в міністерстві Олів'є (2 січня 1870) портфель міністра закордонних справ, Дарю скоро з нього вийшов разом з Бюффе, тому що був противником плебісциту.
Після падіння імперії був обраний депутатом до Національних зборів, де належав до правого центру; з 1876 по 1879 роки був сенатором.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Roglo — 1997. — 9000000 екз.
- ↑ http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/daru_napoleon1033r3.html
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ senat.fr