Наннука
Наннука (гінді नन्नुक; д/н — 845) — 1-й володар Даджхауті в 831—845 роках.
| Наннука | |
|---|---|
| Діяльність | король |
Життєпис ред.
Походив з раджпутського клану Чандела. Про його предків нічого невідомо. Вважається засновником свого клану. Про це йдеться у двох написах, знайдених у Кхаджурахо, датованих 954 і 1002 роками. В першому написі розповідається, що Наннука переміг багатьох ворогів і що інші князі боялися його і підкорялися йому. Там також стверджується, що він «був схожий на бога кохання» і «грайливо прикрашав обличчя жінок із кварталів сандалією своєї слави»[1]. Напис 1002 року описує його як Сонце та перлину-коштовність його родини. Його навички стрільби з лука порівнюються з навичками легендарного героя Арджуни. Він вихваляє його скромність і щедрість і називає його «насолодою підданих»[2].
Втім сучасні історики вважають, що він був лише князем невеличного раджанату. Мав титул магіпаті («володар країни»). Висувається також теорія, що Наннука зумів заволодіти Джеджа-Бхукті, скориставшись поразками Рамабхадри і Міхіри Бходжи I, магараджахіраджів держави Гуджара-Пратіхар, від Девапали, магараджахіраджи імперії Пала. Втім ймовірно до кінця панування Наннука визнав зверхність Міхіри Бходжи I, зберігши певну автономність.
Помер Наннука 845 року. Йому спадкував син Вакпаті.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Mitra, Sisirkumar (1977). The Early Rulers of Khajurāho. Motilal Banarsidass. ISBN 9788120819979.