Наконечний Володимир Васильович

Наконечний Володимир Васильович (1956, Вінниччина — 18 травня 2010, Дніпропетровськ) — художник, скульптор, з 1989 року — член Національної спілки художників України. Створив пам’ятники Дмитру Яворницькому, Івану Манжурі, Валер’яну Підмогильному, Дмитру Байді-Вишневецькому.


БіографіяРедагувати

Володимир Васильович Наконечний народився в 1956 році на Вінниччині. Вступив до Київського державного художнього інституту в 1980 році. Під час навчання його вчителем був Макар Вронський. У 1985 році Володимир Васильович закінчив навчання в інституті. Скульптурні твори виставляв на багатьох персональних виставках, з 1989 року – член Національної спілки художників України. Свій перший скульптурний конкурс Наконечний виграв у 35 років. Це був конкурс на створення пам’ятника відомому історику Дмитру Яворницькому. Останнім конкурсом скульптора, на якому він став переможцем, був міжнародний конкурс на створення меморіалу, присвяченого гетьману України Івану Мазепі та шведському королю Карлу XII, для «Поля Полтавської битви» під Полтавою. Помер Володимир Васильович 18 травня 2010 року. Панахида відбулася в приміщенні обласної організації Спілки художників України, членом якої він був. Поховали видатного скульптора та громадського діяча на Запорізькому кладовищі.


Творчі роботиРедагувати

Однією з найбільш відомих скульптур Володимира Наконечного є «Маленький принц» (із легендарного твору Антуана де Сент-Екзюпері). За задумом скульптора хлопчик сидить на кулі, що являє собою планету, на якій жив принц. Біля нього його улюблена троянда, для нього – єдина в усьому світі. Він – її захисник і опікун, глядач її вистав і слухач нескінченних розмов. Скульптура знайшла своє місце серед невеличкого озера у парку ім. Л. Глоби в Дніпрі.

 
...З вагомих скульптур у мене є композиція «Маленький принц» в парку Лазаря Глоби. Я називаю його «хлопчик на кулі». До речі, зі скульптурою Маленького принца була пов’язана майже скандальна історія. Планету я вже виліпив в бронзі на заводі ім. Леніна, а хлопчика я ліпив в своїй майстерні. Коли ми зрозуміли, що не встигаємо його відлити в бронзі, вирішили залишити його в гіпсі, пофарбувати під бронзу і поставити зверху на планету. Так офіційно і відкрили. А коли ми через день її зняли, щоб замінити, – поповзли чутки, що її вкрали.
                                Володимир Наконечний
 
 
Пам'ятник Дмитру Яворницькому біля Дніпропетровького історичного музею імені Д. І. Яворницького

Біля Дніпропетровського історичного музею ім. Дмитра Яворницького знаходиться пам’ятник видатному українському вченому. Пам’ятник Д.І. Яворницькому в Дніпрі на його могилі біля історичного музею, відкрили 8 листопада 1995 р. Автори монумента: скульптор В.В. Наконечний та архітектор В.І. Мірошніченко. Скульптор зобразив історика босим, в народному одязі, з тяжким хрестом в руках. Саме таким і була його доля. 13 жовтня 2007 року у Дніпрі стався вибух на житловому масиві «Перемога» на вулиці Мандриківській. Зараз на місці зруйнованого будинку зведений Храм ікони Божої Матері «В скорбях и печалях утешение», а поруч встановлено меморіал у пам’ять про загиблих жителів зруйнованого будинку — два янголи тримають на руках дитину.

 
Меморіал у пам’ять про загиблих жителів зруйнованого будинку у місті Дніпро.

БібліографіяРедагувати

Буланов В. Пам’ятник Мамаю – на берега Дніпра і Ганга: [образ козака Мамая в творчості В. Наконечного] // Відомості. – 2008. – 9 лип. –  С. 5: фото.

Бушак С. Мамаї Володимира Наконечного // Січеслав. – 2007. – № 1. – С. 190–193.

Годенко О. «Пан-Україна» у Магдебурзі // Свічадо. – 2003. –  №5/6. – С. 66–70.

Годенко О. Імпульси від далекого минулого у далеке майбутнє: [участь В. Наконечного, в міжнар. фест. мистецтв «Сигнали-2003» у Магдебурзі] // Наше місто. – 2003. – 23 груд.

Ефимов В. Бесконечность Мамаев Владимира Наконечного // Экспедиция ХХІ. – 2007. – № 3. – С. 15.

Ефимов В. Линия, цвет и форма по-днепропетровски: [беседа с В. Наконечным после выставки, посвящен. 45-летию Днепропетров. орг. НСХУ] // Бизнес-Время. – 2002. – 16 мая.

Єфимов В. Безмір козаків Мамаїв: [персон. вист. скульптора в Художньому музеї] // Зоря. – 2007. – 20 жовт.– С. 4.

Кокошко Ю. Золотые руки Владимиров: [о памятниках Днепропетровска] // Европа-Центр. – 2012. – № 32. – С. 308–311.

Пашук Л. На свете ничего нет больше, чем любовь // Днепр вечерний. – 2009. – 13 февр. – С. 20.

Романчук Л. Изнанка Дмитрия Яворницкого: Памятник великому историку устанавливали... восемь лет / Л. Романчук // Днепр вечерний. – 2010. – 6 листоп. – С. 9.

Романчук Л. Последний секрет Владимира Наконечного: [девять дней со дня смерти скульптора] // Днепр вечерний. – 2010. – 28 дек. – С. 9.

Северьянова Ю. Скульптурные творения для интерьера как информация к размышлению: [выст. скульптуры В. Наконечного] // Днепровская правда. – 2006. –  30 июня. – С. 12.

Слободяник І. Пам’ять, залишена в бронзі: [вист., пам’яті скульптора // Мой Днепродзержинск. – 2011. – № 30. – С. 9.

Фоменко А. Набережна міста: [є про роботи В. Наконечного] // Дніпропетровськ: минуле і сучасне: Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників. – Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001. –  С. 234–237: фото.

Чабан М. Хвилювався, жив задумами і творив // Зоря. – 2011. – 11 січ. – С. 4: фот.

Шилов Ю. «Душа праведна»: [вист. «Проект "7514"» В. Наконечного в Києві] // Січеслав. – 2007. – № 1. – С. 193–195.